Популярні помилки про гранат. /Фото: YouTube.com.
Прообраз сучасних гранат виник ще в давнину. Щоправда, перші «гранати» використовувалися переважно як запальний засіб. Становлення сучасних гранат почалося в епоху Нової години, а найбільшого розвитку цей вид озброєнь, звичайно ж, здобув у XX столітті. При цьому за минулі десятиліття навколо цих іграшок диявола сформувалося чимало міфів, стереотипів та помилок.
1. Граната вибухає через 3 секунди
Не обов'язково. /Фото: newsmax.com.
Насправді швидкість підриву гранати безпосередньо залежить від показників сповільнювача. Втім, сповільнювачі зі швидкістю горіння 3.2-4.2 секунди – це справді найпопулярніший варіант, якщо йдеться про гранати радянської школи зброї. Однак, існують інші варіанти. Наприклад, старі німецькі теранські гранати Stielhandgranate (створені ще за години Німецької імперії) в залежності від замедлювача могли вибухати за 4.5-8 секунди. Якщо ж говорити про щось менш архаїчне, багато гранати стандарту НАТО використовують сповільнювачі на 4-5.5 секунд. Окремо варто також згадати про існування ударних гранат, що, крім підривника з замедлювачем, так само оснащуються контактним підривником, який спрацьовує негайно після удару об тверду поверхню.
2. Гранати спрацьовують безшумно
Більшість гранат шипити перед вибухом. /Фото: nvgazeta.ru.
Ні, не про вибух. Справа в тому, що більшість гранат самі по собі аж ніяк не безшумна. Що в абсолютній більшості випадків геть-чисто вислизає від творців художніх творів. Все-таки дуже багато гранати при спрацьовуванні капсюля запалювача починають видавати характерне шипіння. Хоча, звичайно, навіть супротивник, що знаходиться зовсім поруч, навряд чи зможе почути ці звуки у запалі бойової обстановки. Заради справедливості варто відзначити, що далеко не всі капсули гранат як сучасних, так і архаїчних шумлять. Як і у випадку зі швидкістю підриву, багато тут залежить від конструкції зброї.
3. Чеку можна вирвати зубами
Краще не варто навіть куштувати. /Фото: e-news.su.
Найчастіше подібні трюки проскакували у старих бойовиках та військових фільмах. Також у нас є кілька постановочних фотографій, де бравий боєць нібито вириває чеку власними зубами. Виглядає, звичайно, лихо… Але на практиці неможливе. Принаймні без шкоди здоров’ю. Доки вушка чеки загнуті. І тут остання сидить так щільно, що вирвати її буває непросто навіть за допомогою зусилля всієї руки. У випадку із зубами спроба провернути щось подібне, швидше за все закінчиться скороченням кількості «ротових перлин», що залишилися. Що не дивно, адже запобіжна чека для того й потрібна, щоби граната не спрацювала сама по собі за першого жчиху.
4. Вибух гранати утворюється хмара вогню
Вражаючого мало. /Фото: smotryashka.ru.
Вибухи у кіно – одна велика умовність. Особливо якщо йдеться про низькобюджетні чи старі картини. Звісно, останні десятиліття кінематограф зробив крок назустріч реалізму. І все-таки навіть сьогодні трапляються твори, де якась осколкова граната вибухає так, ніби спалахнула нафтобаза, на якій ще й склад чорного пороху було організовано. Насправді більшість гранат підриває так, що людина ледве встигає побачити спалах. Куди більш промовистим свідченням про вибух, що тільки що стався (крім жахливого гуркоту) стає туча пилу та диму, що повисла у повітрі.
5. Вибух гранати небезпечний на 100 метрах
Все набагато складніше. /Фото: zorge-protect.ru.
І так, і ні. Тут, звичайно ж, багато хто згадає про існування наступальних і оборонних гранат. Проте зараз йдеться не про силу вибуху та кількість уламків, а про дальність їхнього розльоту. Чисто теоретично, гранатні уламки здатні розлітатися на дистанцію 200-250 метрів. При цьому важливо враховувати два але. Перше – граната стає все менш небезпечною у міру розсіювання осколків. Інше – вже приблизно до сотні метрів більшість уламків втрачає небезпечний імпульс енергії. Насправді вибух навіть якогось Ф-1 становить найбільшу опасность в радіусі дії до 25-50 метрів. При цьому вже після 25 метрів шанс бути ураженим обломками різко знижується. Ударна хвиля гранати закономірним чином діє у ще меншому радіусі. Наприклад, для Ф-1 радіус безпосереднього ураження становить лише 0,5 метра. Навіть сучасні наступальні гранати, зокрема термобаричні, створюють для абсолютної смерті не більше 3.5-5 метрів радіусом. Це все ще дуже багато, проте про жодні сотні говорити таки не доводиться.
6. Розтяжка – це граната на дроті
Насправді ні. /Фото: m.ok.ru.
Суто філологічно – так. Проте, технічно розтяжка – це лише один із різновидів ловушки, в основу якої покладено гранату. Насправді існують десятки способів мінування всього, що тільки можна, починаючи від тіл полеглих бійців та елементів спорядження, закінчуючи предметами побутової техніки та меблів усередині житлових поміщень. До речі, це гарний привід ніколи і нічого не чіпати без потреби у зоні бойових дій. Принаймні до того, як на місці попрацюють саперні команди.
7. Від гранати неможливо врятуватися
Можна, але шанси невеликі. / Фото: pravmir.ru.
Скажімо так: у радіусі безпосередньої поразки вибуховою хвилею вижити справді непросто. Втім, навіть у таких випадках помітно підвищити шанси на виживання може банальне падіння на підлогу та використання хоча б елементарного укриття. Якщо людина виявиться зовсім поруч, то найважча баротравма їй у будь-якому разі гарантована. З іншого боку, на відкритій місцевості, особливо якщо граната падає у сніг або пухкий ґрунт, шанси залишитися незачепленим помітно збільшуються. Втім, помітні вони все ще відносно нуля.
А ось цікаве відео з нашого каналу – 7 найкращих рушниць Радянського Союзу, успіх яких перевершити практично неможливо:
Продовжуючи тему, читайте про те, чому американський спецназ вибрав гвинтівку від збройового бутика.