У 2025 році громадяни України придбали в Польщі 548 000 квадратних метрів житла. Цей показник перевищує сукупну площу, придбану громадянами всіх інших країн. За період з 2020 по 2025 рік українці купили приблизно 38 500 об’єктів нерухомості загальною вартістю близько 5,95 мільярда доларів.
За підсумками 2025 року на українців припало 54,8% усієї житлової площі, яку придбали іноземні фізичні особи в Польщі. Для порівняння, громадяни Білорусі придбали 191 700 кв. м.
Частка українців серед іноземних покупців житла також значно зросла: з приблизно 39% у 2020 році до 52,5% у 2025-му.
Водночас, якщо розглядати кількість придбаних об’єктів на чисельність громади, Польща поступається Іспанії. У 2025 році на тисячу українців у Польщі припадало близько шести покупок житла, тоді як в Іспанії цей показник становив 12,5. Експерти пояснюють польський результат значною чисельністю української громади та переходом частини людей від оренди до власного житла.
Середня ціна квадратного метра житла, придбаного українцями у Польщі у 2025 році, становила близько 12 500 злотих. Середня вартість одного об’єкта сягала приблизно 155 000 доларів. Основний попит спостерігається на житло середнього цінового сегмента.
Українці активно користуються польськими банківськими кредитами для придбання житла. Загалом 184 000 громадян України мають кредитні зобов’язання перед банками Польщі на 13,6 мільярда злотих, з яких 78% становлять іпотечні кредити.
Середній розмір іпотеки українського позичальника становить 459 000 злотих. Це менше, ніж середній кредит громадян Білорусі (648 000 злотих) та інших іноземців (близько 652 000 злотих).
За наведеними даними, українські позичальники мають нижчу частку прострочених кредитів. Частка іпотек із простроченням понад 90 днів становить 0,4%, тоді як серед громадян Польщі цей показник коливається від 3,3% до 3,9%, а серед інших іноземців – від 11% до 12%.
Повномасштабна війна змусила мільйони українців залишити свої домівки та шукати безпечного прихистку за кордоном. Для багатьох це було вимушене рішення, пов’язане з прямою загрозою життю, втратою житла чи роботи. Водночас виїзд став початком складного етапу адаптації до нового суспільства, мовного середовища та культурних умов.