28 серпня в селі Мила на Київщині, за 20 км від Вишневого, після російської атаки здетонували склади з боєприпасами, розташовані поблизу житлових будинків. Потужні вибухи та пожежі призвели до численних жертв.
Трагедія у Милій на Київщині / © ТСН
28 серпня у селі Мила на Київщині під час атаки РФ здетонували склади з боєприпасами, які чомусь розташовувалися поруч із житловими будинками. Детонація та пожежі спричинили смертельні наслідки. За останніми даними, загинуло 38 людей, епіцентр припав на приватний пансіонат для літніх людей «Добрий дім».
Представники влади нарікають на халатність та злочинність, а посадовці замовчують одну важливу деталь — чиї склади і хто дав дозвіл на зберігання зброї біля житлових будинків.
Трагедія у селі Мила, що під Києвом, стала найсмертоноснішим ударом в області за 2026 рік
За офіційною інформацією, 28 серпня російський безпілотник влучив у територію підприємства в селі Мила Бучанського району на Київщині. Після удару почалася масштабна детонація боєприпасів, через що вогонь та вибухова хвиля поширилися на навколишню територію. Загинули щонайменше 38 людей, ще четверо станом на останні повідомлення вважалися зниклими безвісти. Пошкоджено близько 130 будинків.
Особливо трагічним стало те, що серед пошкоджених об’єктів опинився пансіонат для літніх людей та людей з інвалідністю. За даними місцевої влади, там загинули десятки людей.
Президент Володимир Зеленський після трагедії заявив, що перше влучання припало на склад Сил оборони, де зберігалися снаряди, міни, дрони та інші боєприпаси. За його словами, такого складу там «не повинно було бути».
«Вишневе 2.0»: чому після липневої трагедії влада не зробила висновків
Особливо гостро ситуація виглядає через те, що трагедія у Милій сталася менш ніж за два місяці після аналогічного випадку у Вишневому. Тоді, 6 липня, після російського удару по Київщині на складах підприємства «Укроборонпрому» у Вишневому почалася детонація боєприпасів. Загинули люди, були поранені та евакуйовані сотні мешканців, а житлова забудова зазнала значних руйнувань.
За даними слідства, боєприпаси зберігалися у приміщеннях, які не відповідали вимогам безпеки та не мали необхідних дозвільних документів. Тоді правоохоронці затримали керівника оборонного підприємства та його заступника. Слідство вважає, що саме службова недбалість призвела до зберігання боєприпасів у непридатних приміщеннях поруч із житловими будинками.
Президент після трагедії у Вишневому заявляв, що розміщення складу суперечило не лише законодавству, а й рішенню Ставки.
«Що тут зберігалося, ніхто і нікому не казав»: місцеві — про склади з військовою зброєю
Є різні версії щодо того, чи знали місцеві про склади та що там зберігалося: питна вода, морозиво чи зброя.
У репортажі Радіо Свобода жителі села розповіли, що думали, ніби там розташовані склади з питною водою. Один із місцевих стверджує, що людям не повідомляли, що саме зберігалося на території складів.
«Нам було відомо, що це просто склади з питною водою і, зокрема, фабрика з розливу цієї питної води. Що тут зберігалося, ніхто нікому не казав, ніхто нічого не знав», — сказав він.
За його словами, попередні удари по Вишневому та Капітанівці мали б стати сигналом для відповідних служб і місцевої влади.
«Я думаю, що сусідні прильоти по Вишневому і по Капітанівці мали б навчити. На жаль, ніяких висновків, ніякого навчання. Люди не обізнані. І все робиться, я вважаю, досить неправильно», — зазначив чоловік.
Наслідки атаки по селу Мила на Київщині / © Associated Press
Інша жителька Жанна, яка втратила через трагедію чоловіка, розповіла, що вважала: там — фабрика італійського морозива.
А у сюжеті Суспільного йдеться, що місцеві знали, що неподалік їхніх будинків віднедавна зберігалися боєприпаси на колишньому овочесховищі. За словами місцевих, військові регулярно приїжджали до складів на машинах і розвантажували дерев’яні ящики.
Після вибуху мешканці прямо порівнювали трагедію з Вишневим, називаючи те, що сталося, «Вишневим 2.0».
Військовий журналіст «Радіо Свободи» Мар’ян Кушнір пояснив, що військові відкрито не говорять місцевій владі про зберігання зброї.
«Це не інформується. Це має бути максимально приховано. Питання в тому, чому вони (склади з боєприпасами — ред.) були розташовані поблизу населеного пункту», — зазначив він у репортажі Свобода Live.
З такою думкою згодна журналістка Hromadske Діана Буцко. За її припущеннями, місцеві жителі не знали, що поруч з ними розташовані склади з боєприпасами, але вони здогадувалися.
«Жінка, яка втратила чоловіка, розповіла, що поруч із її будинком знаходилося підприємство «Чиста вода». І туди часто завозили воду великими автомобілями. З одного боку, місцеві звикли бачити фури. З іншого боку, дехто почав помічати, що це були військові авто», — додала вона.
Кому належали склади з боєприпасами
Саме це зараз є одним із ключових питань слідства. Станом на 1 вересня жодної офіційної інформації немає про те, кому належали склади з боєприпасами в селі Мила.
Журналіст «Радіо Свободи» Мар’ян Кушнір зазначив, що від відповідальних за об’єкт досі немає публічної комунікації. Через це навколо вибухів поширюються різні версії та чутки.
«Немає комунікації від того, хто винен у цьому. Це мали б говорити відкрито, але відповіді наразі немає. Ми можемо тільки здогадуватися або читати коментарі в Instagram чи Facebook, де люди почали писати, що там не було удару дроном», — сказав журналіст.
Водночас, за його словами, є свідки першого вибуху та звуку, який вони пов’язують із прольотом дрона. Також є дані моніторингових ресурсів про проліт безпілотника в цьому районі.
«Проблема в тому, що є багато чуток, але немає жодної комунікації. Кому належали ці склади і хто міг розміщувати там боєприпаси», — наголосив Кушнір.
Міністр внутрішніх справ Ігор Вигівський заявив, що правоохоронці встановлюють, чому склад з боєприпасами опинився серед житлових будинків. До розслідування залучені поліція, СБУ та Офіс генпрокурора.
СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом російського удару та вторинної детонації. Серед статей — злочин агресії та недбале ставлення до військової служби.
Після трагедії почалися взаємні звинувачення: суперечка між Чмутом та співвласником Fire Point
Після вибуху у Милі дискусія вийшла далеко за межі питання безпеки складів. У публічному просторі виникла суперечка між керівником фонду «Повернись живим» Тарасом Чмутом та співвласником і головним конструктором компанії Fire Point Денисом Штілерманом. Вони обмінялися публічними звинуваченнями на тлі дискусії про те, кому належав об’єкт і хто відповідав за розміщення там боєприпасів.
Керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут у своєму дописі нагадав про попередній удар по складу боєприпасів у Вишневому на Київщині. Після того випадку правоохоронці відкрили кримінальні провадження, а згодом керівників державних підприємств звільнили та затримали. Чмут поставив питання, чи буде аналогічна реакція після вибуху складів у Милій.
«Чи буде подібна реакція цього разу? Чи якщо підприємство „своїх“, то „списуємо на війну“ та росіян, бо своїх чіпати не можна?» — написав він.
При цьому Чмут у публікації безпосередньо не називав ані співвласника компанії Fire Point, ані саму компанію.
Водночас співвласник Fire Point Данило Штілерман гостро відреагував на допис керівника «Повернись живим».
«От ти негідник і брехун. Як можна так розповсюджувати брехню!» — написав Штілерман.
Додамо, що після атаки на село Мила Міністерство оборони РФ заявило про нібито ураження там складу боєприпасів компанії Fire Point. За версією російського відомства, на території об’єкта начебто зберігали комплектувальні та стартові прискорювачі для далекобійних безпілотників FP-1 і FP-2.
Водночас офіційного підтвердження, що зруйнований у Милій склад належав саме Fire Point, наразі немає.
Хто має понести відповідальність за смерть 38 людей
Полковник ЗСУ у відставці, Герой України Дмитро Кащенко в ефірі Радіо Свобода заявив, що відповідальність за зберігання боєприпасів поблизу житлової забудови в селі Мила фактично «розмита» між різними структурами.
За його словами, відповідальність може стосуватися власника об’єкта, військової частини, командування, місцевої влади та контролюючих органів.
«Є відповідальність, звісно, і вона має бути, але на сьогоднішній день вона розмита. І вона розмита між власником об’єкту, між військовою частиною, між командуванням, відповідно, між місцевою владою, контролюючими органами», — сказав Кащенко.
Він наголосив, що розміщення подібних об’єктів передбачає значний ланцюг погоджень. За словами Кащенка, під час його служби для пошуку об’єктів, зокрема для розміщення особового складу, питання погоджували на різних рівнях — аж до профільних міністрів.
Водночас Кащенко зазначив, що чинні правила щодо відстаней від небезпечних об’єктів до житлової забудови та інші вимоги значною мірою прописані для умов мирного часу.
Склади з боєприпасами біля житлових будинків: яку відстань передбачає закон
Народна депутатка від партії «Голос» Юлія Сірко у Свобода Live заявила, що законодавство встановлює вимоги щодо відстані складів з боєприпасами від житлової забудови.
За її словами, охоронні та заборонні зони навколо таких об’єктів мають розташовуватися щонайменше за 400 метрів від житлових будинків. Водночас залежно від типу озброєння та умов його зберігання відповідні розрахункові та контрольовані зони можуть становити від 500 метрів до 4 км.
«Закон чітко визначає, що охоронна та заборонна зона для складів з боєприпасами дозволяється розміщуватися мінімум 400 метрів від житлових будинків», — наголосила Сірко.
Мила на Київщині після детонації / © ДСНС України
Чи можна було уникнути трагедії
Остаточну відповідь має дати слідство. Однак уже зараз очевидно, що в обох випадках — і у Вишневому, і у Милій — йдеться не лише про російський удар.
Росія завдала удару, який став безпосередньою причиною пожежі та детонації. Але масштаб наслідків залежав і від того, що саме зберігалося на об’єкті та наскільки близько до людей він розташовувався.
Саме тому українська влада говорить про можливу службову недбалість та відповідальність тих, хто ухвалював рішення щодо зберігання боєприпасів. У випадку Вишневого це вже стало предметом кримінального провадження та затримань. У випадку Милі розслідування лише триває.
Чому влада не договорює
Українська влада поки не розкриває усіх деталей трагедії у Милій на Київщині та не називає конкретних відповідальних за розміщення складу з боєприпасами поблизу житлової забудови.
Водночас представники влади заявляють, що до трагедії могли призвести дії тих, хто допустив зберігання вибухонебезпечних матеріалів у цьому місці. Міністерство оборони планує провести аудит розміщення подібних складів, а Генеральний штаб наголошує, що існує розпорядження, яке забороняє розміщувати склади зі зброєю у житлових зонах.
Журналістка Hromadske Діана Буцко звернула увагу на те, що влада наразі не називає конкретне підприємство чи структуру, які відповідали за склад у Милій.
«Якщо ви згадаєте Вишневе, то було названо „Укроборонпром“, але конкретних підприємств ми таки не почули. Можливо, це так роблять з точки зору безпеки чи прикриття. Ймовірно, зараз команда у владі думає над комунікаційною стратегією», — зазначила Буцко.
За її словами, наразі суспільство фактично не має відповіді на головне питання — хто саме ухвалив рішення про розміщення боєприпасів поруч із цивільними та хто має відповідати за це рішення.
Головний висновок після двох трагедій
Вишневе мало стати попередженням. Мила показала, що проблема не зникла.
Дві атаки за короткий проміжок часу продемонстрували вразливість ситуації, коли військові або оборонні об’єкти з вибухонебезпечними матеріалами опиняються поруч із житловою забудовою.
Тепер питання вже не лише в тому, чому Росія змогла вдарити по цих об’єктах, а й у тому, чому після першої трагедії система не змогла гарантувати, що подібне не повториться.
Саме на це мають відповісти аудит складів, кримінальні провадження та розслідування трагедії у Милій. Водночас робити остаточні висновки про винних у другому випадку зарано — слідство ще встановлює, хто ухвалював рішення щодо розміщення та зберігання боєприпасів.