НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, займалася рейдерським захопленням підприємств і намагалася отримати контроль над нерухомістю в Києві.
Серед фігурантів — чинні та колишні народні депутати, високопосадовці Офісу Президента та інші службовці.
Як працювала схема
За даними слідства, головною метою групи було незаконне встановлення контролю над підприємствами та їхніми активами, зокрема нерухомістю.
Для цього учасники схеми підробляли документи про право власності, судові рішення та залучали хакерів.
Восени 2025 року учасники організації, за даними НАБУ, незаконно заволоділи активами підприємств загальною вартістю понад 248 млн грн.
У травні 2026 року вони намагалися отримати контроль над об’єктами нерухомості в Києві вартістю ще на понад 207 млн грн.
За версією слідства, хакери під виглядом державних реєстраторів отримували доступ до реєстру юридичних осіб. Там вони вносили підроблені документи та неправдиву інформацію, після чого корпоративні права підприємств переоформлювали на підконтрольних організації людей.
Упродовж двох днів захоплені компанії переоформили на осіб, які фактично працювали охоронцями одного зі співорганізаторів.
Щоб утримати контроль над підприємствами, учасники схеми, за даними слідства, намагалися впливати на посадовців Міністерства юстиції та рішення щодо скарг на незаконні реєстраційні дії.
В одному з епізодів, за даними НАБУ, 29 грудня 2025 року колегія Мін’юсту визнала законним перехід права власності на захоплене підприємство до підконтрольної злочинній організації особи. 31 грудня виконувач обов’язків міністра юстиції затвердив цей висновок.
В іншому випадку учасники схеми створили фіктивну заборгованість підприємства, щоб ініціювати процедуру банкрутства та отримати контроль над його активами.
За даними слідства, метою одного із захоплень була нерухомість у центрі Києва вартістю понад 500 млн грн.
Окремо учасники організації, за версією слідства, намагалися заволодіти нерухомістю в центрі Києва через підробку судової ухвали.
Для цього вони планували створити фіктивний документ і внести його до реєстру нерухомості за допомогою хакерів. Службовці Мін’юсту відмовилися виконувати незаконні вказівки, тому цей епізод не довели до кінця.
На схему витратили щонайменше $514 тисяч
Слідство встановило, що діяльність злочинної організації фінансував один із її співорганізаторів — чинний народний депутат. За даними НАБУ, він витратив на це щонайменше $514 тисяч.
Гроші, зокрема, використовували для оплати послуг хакерів, судових процесів і неправомірної вигоди правоохоронцям та представникам судової системи.
У матеріалах НАБУ також є аудіозаписи, на яких фігуранти обговорюють оплату за різні дії, пов’язані із захопленням підприємств та утриманням контролю над ними.
19 серпня НАБУ та САП повідомили учасникам злочинної організації про підозри за статтями 191, 206-2, 358 та 361 Кримінального кодексу України. Слідство триває.
Оновлено. 20 серпня під час слухання справи Вищого антикорупційного суду з обрання запобіжного заходу підозрюваному екснардепу Максиму Микитасю, прокурор САП перелічив список фігурантів справ «Форест Гамп» та «Феміда»:
- Ірина Мудра, колишня заступниця голови Офісу Президента;
- Віктор Дубовик, гендиректор Директорату з питань правової політики Офісу Президента;
- Олена Ференс, заступниця міністра юстиції;
- Максим Микитась, колишній народний депутат;
- Вадим Столар, чинний народний депутат;
- Василь Астіон, бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської облради;
- Микола Гладишенко, колишній голова правління державного «Сенс Банку»;
- Олег Ступак, колишній голова правління державного «Сенс Банку»;
- Людмила Снігур, начальниця департаменту державного «Сенс Банку»;
- Валентин Єлізаров (підлеглий Микитася, керівник ТОВ «Метробуд»);
- Микита Тарковський (пов’язаний з Микитасем);
- Єгор Меркулов (водій Микитася, номінально керівник ТОВ «Монтаж Сервіс»);
- Олександр Остапенко (охоронець Микитася, номінально директор ТОВ «Філософія Девелопмент»).
Нагадаємо, 19 серпня НАБУ та САП оприлюднили деталі операції «Форест Гамп». За версією слідства, учасники схеми легалізували 150 млн грн готівки, які використали для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас».
НАБУ не називало ім’я людини, за яку внесли заставу. Однак, ймовірно, йдеться про колишнього міністра енергетики Германа Галущенка: 29 червня за нього внесли заставу саме у розмірі 150 млн грн.
За даними слідства, у схемі могли бути задіяні заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, яку в день підозри звільнили наказом Президента та відправили до ізолятора, колишній народний депутат, а також голови правління та наглядової ради державного банку.
Новину доповнено переліком імен фігурантів справи.
НБУ вимагає припинити повноваження Гладишенка на посаді голови наглядової ради «Сенс Банку»