Мати квадратні метри з видом на Кремль — здавалося б, що може бути краще? Але все не так однозначно, якщо ціна цього комфорту надто висока.

Фото
Wday/Shutterstock/Fotodom.ru
Ви напевно не раз проходили повз цей будинок на набережній Москва-річки. Вулиця Серафимовича, 2. Навпаки — Кремль. Поряд — храм Христа Спасителя. У самому будинку — Театр Естради.
У 30-х роках тут було все, про що можна мріяти: просторі квартири зі стелями 3,7 метра, спортзал, дитячий садок, ательє, пральня, їдальня, кінотеатр «Ударник», охорона на воротах, телефони, гаряча вода. Ось тільки за всієї привабливості місце це народі вважалося згубним. І ось чому.
Цю територію на Берсенівській набережній колись займав старий церковний цвинтар. Фундамент елітного будинку почали зводити прямо поверх поховань. Але це не все.
Історики вважають, що в 16 столітті за Івана Грозного саме на цьому місці розташовувалась тортурна Малюта Скуратова. Археологи неодноразово знаходили тут і черепи, і кайдани. Але й на цьому причини поганої репутації місця не закінчуються.
Будівництво на той момент найвищої будівлі Москви почалася в 1928 році зі зносу церкви Миколи, що знаходиться тут. А в 1931 році поряд з висоткою, що будується, знесли храм Христа Спасителя, намолене місце столиці.

ФотоShutterstock/Fotodom.ru
Виходить, що елітне житло будувалося на місці, де колись було тортури, церква та поховання людей.
Незважаючи на це, у 30-ті роки нова райська новобудова з краєвидом на Кремль манила та приваблювала до себе. Багато хто мріяв володіти тут квадратними метрами, де продумано все до дрібниць. Але видавали просторі мебльовані квартири лише обраним — партійній еліті, для якої і будувався цей будинок за наказом Сталіна.
Тут мешкали Лаврентій Берія, Георгій Жуков, Василь Блюхер, Микита Хрущов і навіть родичі самого Йосипа Віссаріоновича. У клубі будинку виступали Леонід Утьосов, Клавдія Шульженко.
Городяни називали це місце будинком уряду. Але потім з’явилися інші назви: “етап ГУЛАГ”, “усмішка Сталіна”, “кремлівський крематорій”, “будинок попереднього ув’язнення”. Справжню погану славу цей дім отримав за часів сталінських репресій, коли люди впізнали страшне слово «чистки».
З 1933 по 1953 роки в цьому будинку 806 людей було репресовано, а 344 розстріляно. У ті часи заарештувати, посадити і розстріляти могли будь-кого і будь-коли. Вахтери будинку мали ключі від усіх квартир, тому співробітники НКВС входили без стуку у двері.

ФотоShutterstock/Fotodom.ru
Є ще одна легенда, пов’язана із цим будинком. Дівчина, дочка командарма, після арешту батьків замкнулася в квартирі. Вона погрожувала вистрілити з батьківської зброї у будь-кого, хто зайде. Тоді за наказом наркома її квартиру наглухо забили, а воду, світло та телефон відключили. За тиждень крики дівчини стихли.
Нерозгаданих таємниць будинку на набережній багато досі. Наприклад, так і не зрозуміло, куди подівся під’їзд номер 11 із 25. Вважається, що через пожежу його квартири зробили частиною сусідніх під’їздів, але куди зникли ліфти та сходові прольоти, не зрозуміло досі.
Але найдивовижніша загадка будинку на набережній — це зошити хлопчика Льви Федотова. Він мешкав там і разом із хлопцями шукав під землею секретний хід. Якось вони знайшли його біля церкви Миколи Чудотворця, що знаходиться поблизу. Прохід був дуже вузький, і хлопчик Льова застряг там на півгодини.

ФотоShutterstock/Fotodom.ru
Кажуть, що в цей час у нього розплющилося третє око. Тому що, вибравшись назовні, він прийшов додому і списав олівцем 15 зошитів, детально точно розповівши всю історію Росії до наших днів.
У 80-ті роки квартири в будинку на набережній почали продавати та приватизувати. Нині житло тут — одне з найдорожчих у місті. Найцентр Москви, центральніше нікуди.
Тут мешкають відомі діячі культури та науки: актор Олександр Домогаров, гуморист Геннадій Хазанов, співачка Глюкоза, патріарх Кирило. Поруч – набережна Москва-річки. Навпаки — Кремль і вже другий храм Христа Спасителя.
Мария Канунникова
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *
