Існує просте пояснення, чому варто уникати запізнень на зустрічі, роботу, побачення чи навіть на потяг. Часто рішення запізнитися зумовлене страхом втратити щось важливе тут і зараз: допити каву, ідеально нафарбувати очі чи ще кілька хвилин поспати. У таких випадках людина усвідомлює, що саме вона може втратити, і намагається цього уникнути.
Однак, запізнюючись на роботу, зустріч чи побачення, ми ризикуємо не лише власним часом, а й чужим. Масштаб цієї втрати для іншої сторони залишається невідомим, що часто призводить до хибного переконання, ніби наслідки будуть незначними. “Я затримаюся лише на 10 хвилин”, — думаємо ми, хоча насправді можемо спізнитися на пів години.
У взаємопов’язаному світі навіть незначне запізнення може запустити ланцюжок непередбачуваних наслідків. Наприклад, запізнення на 15 хвилин на нараду, де присутні ще троє людей, означає, що кожен із них втратив по 15 хвилин свого часу. Це, своєю чергою, може призвести до зсуву їхніх подальших планів та підведення інших людей, створюючи ефект снігової кулі.
Звісно, бувають ситуації, коли запізнення не має серйозних наслідків. Вам можуть щиро посміхнутися, сказати, що ніхто не поспішав, і запропонувати кави. У дружніх компаніях таке трапляється нерідко.
Проте, приймаючи рішення про запізнення, ви ніколи не можете знати напепевно, якими будуть його реальні наслідки.