З 2022 року в Україні діє програма підтримки будівництва теплиць, яка реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів №738. Фінансування здійснюється за участю міжнародних донорів.
Фермери можуть отримати гранти залежно від площі запланованої теплиці:
- 0,4–0,6 га — до 2 млн грн;
- 0,8–1,2 га — до 3,5 млн грн;
- від 1,2 га — до 7 млн грн.
Початкові умови програми передбачали участь фермера на рівні 30% власних коштів. Для отримання максимального гранту у 7 млн грн господарство мало б додати близько 2,1 млн грн. Після затвердження заявки в уповноваженому банку (Ощадбанку або Укрексімбанку) відкривався спеціальний рахунок для грантових коштів. Фермер додавав власну частку, і цими коштами фінансувалося будівництво згідно із затвердженим проєктом.
Програма передбачає не просто виділення коштів на будівництво теплиці, а фінансування конкретного проєкту, який включає архітектурно-будівельну частину та специфікацію конструкцій. У специфікації зазначаються розміри, діаметри, вага, кількість елементів та інші характеристики конструкції, згідно з якими використовуються кошти.
На практиці грантових коштів, як правило, недостатньо для створення повноцінної сучасної тепличної технології. Багато залежить від типу конструкції та обладнання, яке планує встановлювати фермер.
Зазвичай базового фінансування вистачає на так званий «холодний будиночок» — оцинкований металевий каркас із системою вентиляції та плівковим покриттям. Плівка може бути одинарною (120–150 мікронів) або подвійною з повітряним прошарком (150–180 мікронів). Для теплиць з опаленням, автоматикою, складнішою системою мікроклімату чи іншими технологічними рішеннями необхідне додаткове фінансування.
Програма мала перерви через нестачу донорського фінансування. Нині її дію відновлено, але з новими умовами. Для прифронтових територій частку власної участі фермера зменшено з 30% до 20%. Для інших територій вона збільшена до 50%.
Існують також інші вимоги: господарство має забезпечити зайнятість із розрахунку на 1 га теплиць чотирьох постійних та до десяти сезонних працівників. Для підприємств, де тепличне виробництво не є основним напрямом, забезпечити таку кількість зайнятих протягом року зазвичай простіше. Крім того, земельна ділянка повинна мати доступ до води та електроенергії.
Посилився контроль за використанням грантових коштів. Для пакету документів необхідна експертна оцінка. Сам пакет документів може налічувати близько 150 сторінок. Розробка проєктів і кошторисної документації для грантових заявок здійснюється відповідно до вимог законодавства та державних будівельних норм. Потенційному замовнику для подання документів достатньо написати заяву в електронному вигляді та передати її через систему «Дія» до відповідного міністерства.
Від початку роботи грантової програми понад 100 фермерських господарств уже отримали кошти на розвиток тепличного виробництва.
Змінюється і структура проєктів. Якщо спочатку гранти переважно залучали для будівництва теплиць під овочеві культури, то тепер фермери дедалі активніше розглядають вирощування ягід — зокрема суниці садової та лохини. Є також запити на теплиці для вирощування плодових культур, таких як черешня, та інших низькорослих рослин.
Фермери не просто будують базові конструкції, а поступово вдосконалюють їх. Встановлюють опалення, облаштовують розсадні відділення, розширюють інженерні та технологічні мережі, монтують системи автоматики для регулювання мікроклімату та керування системами фертигації й іригації, а також підготовки води для живлення рослин — за температурою та якістю.
У результаті теплиця стає не просто об’єктом, збудованим за рахунок державної підтримки, а інструментом для розвитку господарства. Виробник може забезпечувати свій регіон свіжою продукцією, отримувати виручку протягом сезону та поступово інвестувати у вдосконалення виробництва.
Водночас тепличне виробництво потребує не лише грошей, а й знань. Фермери навчаються, обмінюються досвідом, відвідують профільні конференції та шукають технологічні рішення для своїх конкретних умов. Наприклад, у Львові відбулася конференція, організована журналом «Садівництво по-українськи».
Грант у цьому випадку варто сприймати не як готову теплицю «під ключ», а як можливість зробити перший великий крок у розвитку захищеного ґрунту. Подальший результат залежить від того, наскільки грамотно фермер спроєктує виробництво, дофінансує необхідні технології та зможе ними ефективно управляти.