Коли йдеться про закордонну подорож, багато громадян вирішують вирушити у подорож своїм автомобілем. І тут є ризик зіткнутися із місцевими співробітниками правоохоронної системи. Загалом перевірка документів та прав за кордоном мало чим відрізняється від аналогічних процедур у рідній країні. Однак, у разі чого розхльобувати можливі наслідки порушення водія або помилки співробітників в іншій країні буде набагато складніше, ніж удома. Тому дуже важливо не робити популярних помилок, які можуть посилити ситуацію.
Ніколи не хвилюйтесь.
Сніговик – він який? Правильно холодний. Ось мають бути такими ж припиненням автомобіля інспектором дорожньої поліції. Не треба нервувати та метушитися. Подібна поведінка завжди налаштовує людей у погонах на непотрібний лад, змушує виявляти підвищену обережність, увагу та підозрілість. Тому дуже важливо всім своїм виглядом демонструвати граничну холоднокровність: увімкніть аварійку, обережно припаркуйтеся на узбіччі, заглушіть мотор та покладіть руки на руль. Хай поліцейський бачитиме, що вам нема чого приховувати, коли підійде до автомобіля.
Не віддавайте документи багато.
Багато автомобілістів при перевірці документів допускають одну і ту ж помилку – пхають інспектору всі наявні папери скопом і одразу. Мовляв, ось вам, товаришу майоре, а ви тут самі розбирайтесь! І треба сказати, що подібний підхід є відверто шкідливим, оскільки хаос у документах лише демонструє поліцейському вашу невпевненість у собі. А як було зазначено вище, будь-яка метушня не додає громадянинові довіри з боку співробітника компетентних органів. Тому дуже важливо пред’являти документи у чітко визначеній послідовності з поправкою на вимоги інспектора. Найчастіше порядок виглядає так: національні водійські права, міжнародне посвідчення водія і лише потім – документи на машину.
У більшості пострадянських країн поліцейські часто обмежуються перевіркою лише національного посвідчення. При цьому не рекомендується одразу показувати перекладені місцевою мовою копії документів (якщо такі є). Показуйте останні лише на вимогу співробітника, інакше інспектор може запідозрити вас у надмірній «угодливості», що завжди викликає додаткові питання та налаштовує людину в погонах на поглиблену перевірку.
Іноді краще помовчати.
У Китаї є чудова послов’я: «Мова – це сходи, якими біда приходити біля будинку». При перевірці документів цей принцип є особливо важливим, оскільки балакучі люди завжди виглядають підозріло. Якщо справа дійшла до спілкування на національному мові, яким ви не володієте, краще чесно скажіть, що не знаєте і не розумієте, що саме намагається довести до вас співробітник. Не варто використовувати підручні та мобільні перекладачі. Коряве пояснення чи виправдання, як правило, не покращує, а посилює ситуацію, що склалася. Пам’ятайте про те, що у більшості пострадянських країн ви маєте право вимагати складання протоколу зрозумілою для вас мовою. Отже, в самому випадку просто йдіть у відмову і не підписуйте нічого доти, доки не з’явиться нормальний перекладач. Заради справедливості, у більшості пострадянських країн інспектори дорожньої поліції, як правило, розуміють і говорять російською.
Перевіряйте протокол – завжди.
Якщо ви все-таки щось порушили, то без складання протоколу у такій ситуації, на жаль, не обійтися. При цьому не варто забувати, що протокол – це не просто якийсь папірець, а юридичний документ. Тому не забуваймо про те, що перш ніж щось підписати, було б зовсім не зайвим прочитати, що саме там написано від цього досі. Особливо якщо йдеться про протоколи, складені в іншій країні. Двічі перевірте правильність інформації, що наводиться в документі, в тому числі номери автомобіля та опис марки. Уважно перечитайте пункт із описом вчиненого порушення. Якщо хоч щось у протоколі вказано неправильно, вимагайте виправити. Також не стесняйтесь залишати власні коментарі та пояснення у відповідній графі. Якщо з якоїсь причини повністю не погоджуєтесь зі складеним документом – заявіть протест і вимагайте від інспектора додати відповідну інформацію до паперу.
Дізнаються всі.
А ось і ні. Переважна більшість пострадянських країн успадкувала від СРСР єдину систему регулювання дорожнього руху. Втім, навіть це не так важливо, бо Радянський Союз був одним із учасників Віденської конвенції про дорожній рух. Що це означає у практичному застосуванні? Саме те, що за скоєне правопорушення вас покарають не лише у конкретній країні, а й на батьківщині. Лишили прав у Киргизії? Дані про цю подію одразу ж відлетіли до бази російських колег. У цьому випадку спроба обдурити рідну поліцію не закінчиться нічим добрим.
Окремо варто нагадати про те, що так звана «туристична недоторканність» — це не більше, ніж не надто розумний міф, занедбаний у народ відверто непорядними громадянами. Насправді сучасне міжнародне право – це єдиний юридичний простір. Тому накосячив на дорозі в одній країні, уникнути відповідальності в іншій – не вийде.
А ось цікаве відео з нашого каналу – які мотоцикли «Урал» сьогодні випускає ІМЗ, і чому вони такі дорогі:
Продовжуючи тему читайте про те, чому червоноармійці не любили ППШ-41 і за які недоліки його регулярно критикували.
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *