Радянські досвідчені літаки. / Фото: drive2.ru.
На пам’ятнику Роберто Ороса ді Бартіні – радянського авіаконструктора з італійським корінням вигравірована епітафія: «… стримавши свою клятву. посвятивши життя тому, щоби червоні літаки літали швидше за чорні». І ці слова якнайкраще підходять для опису всього ставлення радянської влади до питань авіаційної галузі. Що не дивно, адже саме авіація стала у XX столітті одним із найважливіших видів озброєння та засобів постачання.
1. АНТ-25
Перший у своєму роді. /Фото: ru.wikipedia.org.
Радянський експериментальний літак та лабораторія, що літає, створений фахівцями КБ Туполєва на початку 1930-х років. По суті, суцільнометалевий моноплан, оснащений 874-сильним двигуном М-34. Проектувався та створювався для випробувань у сфері досягнення граничної дальності польоту. Випробування машини розпочалися 1933 року. Вже у вересні 1934 року встановивши (на той момент) рекорд з дальності польоту, подолавши відстань 12411 км від Москви до Харкова і назад. Політ тривав 75 годин. У 1937 році АНТ-25 став першим літаком у світі, що здійснив трансполярний переліт від Москви до Каліфорнійського Сан-Джасінто.
2. БІЧ-2
Цікава машина. /Фото: airwar.ru.
Радянський легкий планер, сконструйований Борисом Черановським у 1924 році в рамках експериментів зі створення літальних апаратів на основі схеми «крило, що літає». У момент часу БІЧ-2 виявився літаком, що далеко літає, у своєму класі. Загалом Черановський виконав до 28 досвідчених польотів. Тривалість найдовшого з них становила близько 1,5 хвилини. Таким чином, радянський БІЧ-2 став ще й першим успішним «літаючим крилом» в історії світової авіації. Роботи з цього напряму велися Черановським до 1948 року. Проектувався конструктором, у тому числі варіант реактивного літака на вже неодноразово згаданій схемі.
3. БІК-1
Серйозна машина. /Фото: ru.wikipedia.org.
Ще один експериментальний літак-лабораторія створень фахівцями ЦАГІ у першій половині 1930-х років. Проектувалась машина протягом трьох років під керівництвом Володимира Чижевського. Створений літак був у єдиному екземплярі та призначався для вивчення можливостей польоту понад позначку 11 км. Використовувався “Стратосферний літак” до початку Великої Вітчизняної війни. У ході випробувань другої половини 1930-х років на БОК-1 було поставлено одразу кілька рекордів, зокрема за максимальну висоту польоту. Практичний потолок машини в результаті склав 14 км.
4. Ла-156
Робили на совість. /Фото: ru.wikipedia.org.
У 1946 року озброєння СРСР було прийнято перший реактивний винищувач – Як-15, створений на базі поршневого Як-3. У тому ж році фахівці ОКБ-301 Лавочкина викотили новий досвід Ла-152, а ще через рік у Союзі з’явився перший досвідчений реактивний винищувач з формованим двигуном – Ла-156. Останній став важливою віхою у розвитку вітчизняного авіабудування, тому що дозволивши на практиці випробувати створене у 1946 р. пристрій допалювання топлива для газотурбінного двигуна РД-10. Завдяки інновації в режимі форсажу установка Ла-156 видавала тягу до 1240 кгс, що було майже втричі більше за показник тяги двигуна без форсажної установки.
5. Т-4
Машини для країни. / Фото: YouTube.com.
Проект перспективного ударно-розвідувального літака, який розробляли радянські конструктори із середини 1950-х років. Насамперед «Сотка» позиціонувалася як винищувач авіаносців і, можливо, літак-розвідник. Хоча машина так і не дісталася серії, на момент розробки Т-4 став справжнім полігоном на найбільш інноваційних конструкторах рішень. На «Сотку» випробовувалась новітня радянська електроніка та механізми управління. Літак також став першою машиною у своєму роді, у конструкції якої були широко застосовані титанові сплави. Загалом на розробку Т-4 було витрачено понад 1.3 млрд. радянських рублів. Рішення, апробовані у цьому літаку, використовуються вітчизняною авіацією досі.
6. А-57
Чудовий був літак. /Фото: habr.com. “
Експериментальний радянський бомбардувальник та гідролітак конструкції Роберта Бартіні родом із 1950-х років. Машина повинна була оснащуватися реактивними підйомними двигунами для полегшення зльоту та посадки. Передбачалася можливість заправлення машини як від надводних, так і від підводних суден. А головною особливістю проекту було використання революційного надтонкого трикутного крила. На жаль, незважаючи на безліч цікавих рішень, проект Бартіні виявився надто дорогим, внаслідок чого перевагу віддали проекту Ту-95.
7. ВВА-14
Грошей не хотіли. /Фото: edition.cnn.com. “
Експериментальний екраноліт, перспективний гідролітак, торпедоносець та бомбардувальник, спроектований Робертом Бартіні. Серед іншого розглядалася можливість перетворення ВВА-14 на мисливця на авіаносці. Перший політ машина здійснила 1972 року. Хрест на проекті багато в чому поставила смерть Ороса. Хоча якісь роботи з ВВА-14 велися ще майже два роки після відходу Бартіні.
8. ЕКіП
Все для авіації. /Фото: ixbt.com.
Радянський екраноліт, виконаний за схемою «літаюче крило» та призначений на роль пасажирського та вантажного транспорту для роботи в умовах із слаборозвиненою інфраструктурою. Конструкція ЕКіП дозволяла машині використовувати як посадковий і злітний майданчик, у тому числі абсолютно не пристосовані, але відносно рівні поверхні на кшталт засніженої цілини або водної гладі. Хрест на проекті поставив розпад Радянського Союзу.
9. Виріб 181
Багато перспективних розробок занапастив розпад країни. /Фото: russianplanes.net.
Насамкінець ще один досвідчений радянський літак, який розробили фахівці КБ Антонова наприкінці 1980-х років. Відмінною рисою експериментального 181-го було використання незвичайної конструкції крила аркового типу, що раніше жодного разу не застосовувалася у вітчизняній авіації. На жаль, хрест на всіх дослідженнях у цій галузі поставив 1991 рік, що наступив незабаром.
А ось цікаве відео з нашого каналу – Мі-28НМ у небі: чим гелікоптер відрізняється від попередника і яку незвичайну мету вже встиг збити:
Протягом збройової тематики читайте про шість американських військових баз завбільшки від міста.