Фото: ekaterinburg.domclick.ru
У сучасних квартирах роздільний санвузол – це норма, а от у Радянському Союзі про таку розкіш нічого не знали аж до початку 60-х років. І тільки з появою «брежневок» між ванною і туалетом з'явилася перегородка. Чому це сталося, читайте у статті Novate.ru.
Спільний санвузол у хрущовці
У хрущовках санвузли були поєднані. / Фото: hi-news.ru
Після війни перед радянським урядом стояло надважливе завдання – забезпечити мільйони людей житлом. І зробити це потрібно було в найкоротші терміни. Математика тут була проста: що менше площа квартири, то більше сімей можна поселити в багатоповерховому будинку.
Архітектори шукали резерви скрізь, і першими кандидатами на «стиск» були кухня та ванна. Ось тільки кухні виділили 5-6 квадратних метрів, а ванною лише 3. Якби санвузол був роздільним, довелося б робити його розміром з кухню, але тоді треба було б відібрати ці два квадратні метри у житлових кімнат. Цього допустити не могли. Крім того, загальному санвузлу був потрібен один комплект комунікацій.
Ось за такою логікою і будувалися хрущовки, але з приходом брежневок усе змінилося. Чому?
Туалет та ванна кімната в різних кімнатах.
Як правило, брежнєвки являли собою цегляні, панельні або блокові будинки, середньою поверховістю від 5 до 17 поверхів. У квартирах було багато несучих стін, кімнати стали ізольованими, щоби підвищити комфорт проживання. Але головною перевагою брежневок став роздільний санвузол, про який раніше жителі СРСР могли лише мріяти. Чим же керувалися проектувальники, коли встановлювали перегородку між ванною та туалетом?
Причина 1: Квартири на кілька господарів
У квартирі могло жити дві родини одразу. / Фото: rodina-history.ru
У Радянському Союзі тривалий час немає права власності на житло. Часто підприємства будували будинки виключно для того, щоб розселити своїх співробітників, які приїжджали до міста на час роботи. Ось так в одній квартирі могли опинитися дві абсолютно незнайомі особи або навіть повноцінні сім'ї, які мали однакові права на квартиру. Цікаво, що навіть зараз у деяких будинках зустрічаються квартири з кількома господарями, кожен із яких володіє своєю кімнатою. Зрозуміло, що за такого підходу загальний санвузол був би не найкращим рішенням. Мешканцям і так вистачало приводів для конфліктів, а ванна кімната з туалетом в одній кімнаті ще більше посилила б ситуацію.
Причина 2: Питання гігієни
Роздільні санвузли більш гігієнічні
Незважаючи на те, що у хрущовках санвузли були спільними, вони не відрізнялися великою площею. Там насилу вистачало місця для раковини, унітазу та ванни, не кажучи вже про якусь іншу сантехніку та меблі. Також були проблеми з вентиляцією, через що в кімнаті накопичувалися запахи та волога. Відповідно використання туалету за прямим призначенням погіршував стан інших частин кімнати. Поділ санвузла дозволив ізолювати «чисту» зону від «технічної», що дозволило дотримуватися гігієнічних норм.
Причина 3: Виховання
Дітям потрібна була усамітнення. / Фото: ретро-рецепти.
Першими претендентами на отримання квартир були сім'ї з дітьми, в яких гостро постало питання усамітнення. У багатодітних сім'ях за наявності різностатевих дітей роздільний санвузол сприяв усамітненню та збереженню особистих кордонів. Брати та сестри не ставили зайвих питань, що вже було перемогою. Крім того, не треба було чекати своєї черги сходити до туалету, доки хтось купається у душі.
Ще кілька цікавих фактів про радянські квартири
• Чому між кухнею та ванною було вікно?
Вікно впускало у ванну сонячне світло. / Фото: homemasters.ru
Існує безліч різних варіантів відповідей на це питання, але найголовніше – економія електрики. Мало хто знає, але на початку ХХ століття ціна на електроенергію в Росії була найвищою у Європі. Не дивно, що електрика вважалася привілеєм еліти. Трохи згодом у типових будинках взагалі перестали вдень вмикати світло, щоби трохи заощадити на оплаті комунальних послуг. У таких умовах вікно між ванною та кухнею дуже сильно рятувало – з'являлася можливість приймати душ або чистити зуби без додаткових джерел світла.
• Чому сходи в під'їздах фарбували лише з обох боків?
Стик стіни та сходів фарбували в один колір. / Фото: rbc.ru
Хрущовки в Радянському Союзі будували нашвидкуруч, щоб якнайшвидше забезпечити людей житлом. Не дивно, що багатоповерхівках було багато недоліків. Так, наприклад, стіни в під'їздах штукатурили “на око”, використовуючи лише шпатель. При такому підході стіни та місце їх стику зі сходами виходили хвилястими. Щоб замаскувати ці нюанси, використали фарбу. Невеликі контрастні смуги з боків сходів візуально робили недолік менш помітним. Також є версія, що таким чином маляри маскували краплі фарби, що падали на підлогу у процесі роботи. І нарешті остання версія – простота збирання. Так як бетонні сходи були дуже шорсткими і не виходило з куточків сміття, цю ділянку вирішили пофарбувати фарбою. У результаті віник буквально ковзав, змітаючи весь пил і бруд у совок.
• Чому двері в квартиру відчинялися всередину?
Сходовий майданчик у хрущовці. / Фото: travelask.ru
У Радянському Союзі до будівництва багатоповерхових будинків ставилися з усією серйозністю, дотримуючись чітких норм і правил. Будівельникам важливо було враховувати економію місця, коштів та людських ресурсів. З цієї причини маленькими були не лише квартири, а й сходові клітки. Якби двері квартир відчинялися назовні, вони чіплялися б один за одного і сусіди не могли б розминутися. Погодьтеся, вранці, коли поспішаєш на роботу, така б ситуація не на жарт злила б.
Але річ не лише в економії площі. Під час пожежі було важливо, щоб усі мешканці могли безперешкодно вибігти на сходовий майданчик. Якби двері відчинялися назовні, деякі квартири були б просто заблоковані, і хтось міг не встигнути залишити будинок.
У наступній статті розповіли про 6 помилок, які роблять суміщений санвузол у хрущовці тісним та незручним
А з відео на нашому каналі ви дізнаєтесь про Політ «Чайки»: як з'явився і воював найтихіший винищувач СРСР