Грізні та марні. /Фото: topwar.ru.
Прообраз вогнеметів у звичному розумінні з’явився ще в епоху пізньої античності: візантійці використовували спеціальні сифони, оснащені ковальськими хутрами для метання грецького вогню. Перші ранцеві та важкі вогнемети з’явилися ще наприкінці ХІХ століття. Справжнє похмуре визнання вогнеміти набули у Першої світової війни. Вони виявилися по-справжньому незамінною «іграшкою диявола» в умовах глибокої позиційної кризи Першої імперіалістичної, коли Європу переорали залиті кров’ю нескінченні лабіринти траншей та бліндажів.
Вогнемет швидко набрали популярності. /Фото: military-history.fandom.com.
На жаль, на страхах Першої світової війни нічого не закінчилося. «Остання війна» стала лише черговим витком спіралі людської історії та першим актом значно похмурішої трагедії XX століття. А ще вона стала чудовим полігоном. Прогрес не стояв дома. Ідея вогнеметної зброї не давала спокою військовим та конструкторам, потенціал якого в умовах промислової революції несподівано заграв новими фарбами. У XX столітті людина винайшла зброї більше, ніж за всю свою історію. Не оминуло запальну зброю та артилерію, а разом із нею й авіацію. В істині є щось болісно прекрасне в тому, з якою старанністю і творчістю люди знаходять способи знищення собі подібних. Не залишилися осторонь цієї торжества інженерного генія гомо сапієнс і танки.
Першими були американці США. /Фото: wikimedia.org.
Ідея пристосувати вогнемет на танк спала на думку зброярів різних країн ще в роки Великої війни. Перший експериментальний вогнеметний танк було побудовано США. Він називався «Steam Tank Tracklayer» і зовні нагадував перші британські ромбоподібні танки. Однак дістатися Старого світу інноваційна машина не встигла. Що цікаво, вона була на паровому ходу, а не на ДВС, що несподівано давало їй низку технічних переваг на тлі інших первісток бронетанкових військ тієї доби. Наприклад, американському «дракону» була не потрібна коробка передач… До речі, у британських «Марках» вони постійно ламалися і були, по суті, найуразливішим елементом конструкції. Першими практиками застосування вогнеметних танків виявились італійці.
Потім були італійці з їхніми танкетками. /Фото: wikimedia.org.
Подібно до Німеччини, Італія жадала своїх колоній, а тому вирішила взяти ефіопський реванш. Розігріті реваншизмом та шовіністичними проповідями італійські фашисти «відірвалися» в Ефіопії за повною програмою, не лише захопивши країну, а й улаштувавши там геноцид корінного населення. Хрещення порохом і кров'ю в другій Італо-ефіопській війні пройшли і багато новинок італійської промисловості, серед яких були танкетки Carro CV3/33, у тому числі оснащені вогнеметами. Надалі вогнеметні танки з'являлися практично у всіх конфліктах наступних десятиліть від японо-китайської війни та громадянської війни в Іспанії до війни у В'єтнамі.
Свої танки-дракони були й у СРСР. /Фото: kskdivniy.ru.
При цьому важливо відзначити, що італійці хоч і виявилися певною мірою першопрохідниками на цій ниві, вони не були єдиними. Свої вогнеметні танкетки та танки конструювалися у всіх провідних країнах світу того часу, включаючи Радянський Союз. Вітчизняні «дракони» були вперше використані у боях з японськими військами на річці Халхін-Гол. За спогадами радянських танкістів після обстрілу вогнеметних Т-26 пекельною загравою палахкотіли не тільки зміцнення супротивника, а й уся трава довкола. Незабаром поява на горизонті навіть одного вогнеметного танка могла втекти цілу роту японців, які до цього демонстрували нелюдську стійкість проти радянських бійців. Надалі вогнеметні танки використовувалися у радянсько-фінській війні, хоч і дуже обмежено.
Найвідоміший КВ-8. /Фото: topwar.ru.
При цьому наскільки швидким виявився зліт слави вогнеметних танків в епоху міжвоєнного періоду, настільки ж стрімким виявилося їх падіння в Другу світову війну. У ході страшної війни історія людства вогнеметні машини застосовувалися всіма країнами конфлікту. Найвідомішим радянським танком став вогнедишний КВ-8 на базі важкого танка КВ-1. У німців був їх Flammpanzer III на базі середнього PzKpfw III. Американці та британці мали свої варіанти на базі серійних середніх М4 та важких «Черчелів». На східному фронті найвідомішим епізодом застосування драконів стала Сталінградська битва. Але вже до кінця війни стало зрозуміло, що сама собою концепція вогнеметного танка хоч і дуже цікава, але, по суті, не заможна. Чому так?
У цілому нині концепція була неспроможна. /Фото: warthunder.ru.
Тому що на практиці вогнеметний танк не робить нічого такого, з чим би теоретично не зміг впоратися звичайний танк із боєкомплектом із осколково-фугасних та бронебійних боєприпасів. Знищувати фортифікації (в т.ч. разом із супротивником) не просто раціональніше, але найчастіше безпечніше за допомогою звичайних танків. Вогнеметна ж машина при всіх своїх здається «чудовищних перевагах» насправді має цілу низку серйозних тактичних обмежень. По-перше, такі танки надто вузькоспеціалізовані. По-друге, дальність враження навіть танкового вогнемета серйозно програє класичному гарматі артилерійського у вежі. По-третє, вогнеметні танки надзвичайно вразливі та небезпечні для самого екіпажу.
А ось цікаве відео з нашого каналу – як шасі літака на повній швидкості витримує вагу та не вибухає:
Продовжуючи тему читайте про «Блупер» : гранатомет, що став символом американського вторгнення до В'єтнаму.