Найбільший бурий ведмідь. /Фото: en.wikipedia.org.
«Хлопець із лососем у зубах, а гарненько помити тобі, і хто опиниться під кулею бруду та поту?» «Здоров’як, симпатяга, кінозірка!» – Приблизно така відповідь змогла б дати кадьяк на поставлене вище питання. Чи здавалося б, що в ньому особливого? Адже перед нами звичайнісінький бурий ведмідь… Ось тільки насправді все не так просто, і скромний зовнішній вигляд кадяка на фотографіях оманливий.
Серйозний такий чоловік. /Фото: animalsaroundtheglobe.com.
На південь від засніженої Аляски лежить величезна гряда островів, що впивається гострим рогом у Тихий океан. Серед них зовсім неподалік великої землі лежить і Кадьякський архіпелаг – тихе містечко, відокремлене від материка приблизно 40-кілометровою протокою Шеліхова. Загальна довжина архіпелагу становить 285х108 км. Усього в нього входить 186 уламків суші різного розміру, тоді як найбільшим цілком передбачувано залишається острів Кадьяк площею близько 9.3 тисячі кв.км. Жити на Кадьяку непросто: клімат не оксамитовий. Не дуже тішить і гірський ландшафт. Загалом місце гарне, але надзвичайно суворе. Звичайно, було б наївно вважати, що острів безлюдний. Люди живуть тут давно: переважно індіанці-інуїти та їхні нащадки. До речі, наприкінці XVIII століття тут побували російські православні місіонери, завдяки чому на Кадьяку досі є православні церкви. Загалом на острові живе близько 13800 чоловік.
Мешкають на однойменному острові. /Фото: en.wikipedia.org.
Але сьогодні нас цікавити не історія та етнографія Кадьяка, а його фауна. Адже, крім гордих двоногих індіанців-северян і не менш гордих нащадків колоністів, мешкає тут і одне з чудес природи – бурий медведь, що носить ім’я острова, який може по праву носити титул найбільшого сухопутного хижака… У всякому разі, якщо винести за медведями. До речі, саме останні на сьогоднішній день є найбільшими сухопутними хижаками. Середня вага самця білого медведя сягає 450 кг. Щодо цього кадьяк йому майже не поступається, програючи всього на два-три десятки кг. При цьому решта бурих ведмедів важитиме куди скромніше – в середньому до 350-360 кг. Водночас найбільший кадяк і зовсім зміг відгодуватися до 780 кг. Приклад це винятковий, проте майже на 30 кг перевершує показники абсолютного рекордсмена серед білих ведмедів! Загалом істота ця винятково серйозна.
Місця там гарні. /Фото: istockphoto.com.
Підходити до кадяка з цікавості однозначно не варто. Але найіронічніше в тому, що турбувати велетня з Аляски не варто не лише через опасність медведя як такого, а ще й через боязкий норов кадяка. Дивно, але наш здоров’я справжній трусик! Буває так злякається, що спочатку ненароком заб’є… А потім категорично відмовитись повертатися на місце фатальної зустрічі. Зважаючи на те, що кадяки живуть на островах, остання для них велика проблема. Зігнавши медведя зі звичного місця прогодовування, людина ризикує його занапастити, загнавши на голодну периферію. Напасти на людину кадьяк, як і будь-який ведмідь, може. І все ж у більшості випадків північний здоров’я намагається цуратися не тільки двоногих, а й будь-яких невідомих звуків і запахів.
Більше за нього тільки білі ведмеді. /Фото: pikabu.ru.
Як і будь-який ведмідь, кадьяк всеїдній. Їсти американський косолапий все: весною не відмовлятися від зелені та ягід. В останню годину не гідує ні свіжим м’ясом, ні падаллю. Хоча основу раціону заокеанського красеня складає таки риба. Літом і осенью кадяки наповнюють своєю присутністю мілководні річки в надії поласувати соковитим лососем, що якраз вирушає на нерест. Гарний привід виявляти особливу пильність на водоймах, якщо раптом опинишся в цих мальовничих місцях! Коли йдеться про організацію особистої життя, то на тлі інших бурих ведмедів кадяки відрізняються набагато меншою агресією. Кровопролитні битви за самок у наших флегматичних островитян – рідкість, що зникає. Медведя заводять перед відправкою на зимовий сплячку. З матір’ю виводок проводити до 5 років, після чого вирушає на вільні хліби. Власне потомство молоді кадяки готові давати до 9-річного віку.
Дивно, але ведмідь дуже полохливий. /Фото: howstuffworks.com.
При цьому напевно у багатьох вже спіткало виникнути питання: а чому це «чудовисько» чи не вдвічі більше за більшість інших бурих ведмедів? Насправді, все досить просто. Виною всьому географічна ізоляція кадяка. Справа в тому, що в еволюції є таке правило Фостера. Згідно з ним, невеликі види, що опинилися в ізоляції, мають тенденцію до гігантизму, тоді як великі види, навпаки, зменшуються. І тут вигукнути: але яке ж це правило, якщо кадяк якраз збільшився, а не зменшився! Підступ у тому, що, як і в будь-якому правилі, у законі Фостера можуть бути винятки у зв’язку зі специфічним контекстом ситуації… Справа в тому, що кадяки населили одноіменні острови порівняно недавно. Довгий час там просто не було хижаків. Коли ж туди прийшли бурі ведмеді, природних конкурентів у кадяк просто не виявилося. Ось вони і відбулися за 10 тисяч років на місцевому нажорстому раціоні! Окремий питання, як взагалі медведі опинилися на островах за 40 км від великої землі. Але й тут ніякої загадки немає: колись по зимі протоки сковували льоди. До речі, колись так само предки американських індіанців відкочували з Євразії до Нового Світу.
Кадьяк Барт та його вихователь. /Фото: wildfact.com.
Сьогодні кадьяк – справжній символ Аляски. При цьому населення красенів зовсім невелике – близько 3 тисяч особин. А тому США їх охороняють законом. Іноді кадяків навіть одомашнюють. Найчастіше це ведмежата з тієї чи іншої причини, що залишилися без батьків. Таких косолапих відправляють до зоопарків та цирків. Найвідомішим кадяком-зіркою вважається Барт, вихований братиками-дресирувальниками Дагом Сеусом та Лінном Сеусом. До речі, багато хто певно бачив цього красеня в кіно. Наприклад, Барт зіграв ведмедя-людожера у драмі «На грані» з Ентоні Хопкінсом та Алеком Болдуїном у головних ролях.
А ось цікаве відео з нашого каналу – Озеро Бездонне: через що вже майже 200 років у цій водоймі не можуть знайти дно
Продовжуючи тему читайте про те, як колись АТЗ був одним з найбільших тракторних заводів СРСР : що виробляють тут сьогодні.