Звідки узялася взагалі пілотка? /Фото: YouTube.com.
У народній свідомості пілота міцно асоціюється з Червоною та Радянською армією. Однак не кожен знає про те, що з’явився цей головний убір не в Радянському Союзі і навіть не в Росії. Насправді пілотка прийшла у рідні пенати через море. Причому це ще до революції 1917 року. Щоправда, в ті часи вона була не дуже популярна, навіть у порівнянні з сьогоденням.
1. Від кельтів із любов'ю
Прототипом пілотки став шотландський Гленгеррі. /Фото: en.wikipedia.org.
Сказати зі 100% упевненістю, хто саме винайшов пілотку, на жаль, не вдасться. Проте, з ймовірністю 9.5 з 10 ми можемо припустити, що спасибі за появу пілотки треба сказати британським кельтам, а за поширення світом – «окаяним» англосакс. Очевидно, що єдиного автора у пілотки таки був і головний убір сформувався «стихійно» в процесі поступового поширення країнами та народом. З іншого боку, ми цілком упевнено можемо назвати людину, яка дала цьому процесу перший імпульс до руху. Зважаючи на все, це був ватажок шотландського клану Гленгеррі та полковник британської армії Його Величності – Олександр Ренелдсон Макдонелл, який жив на стику XVIII та XIX століть. При цьому рішуче незрозуміло: чи справді Ренелдсон винаходив прообраз сучасної пілотки, чи просто прийнявши у озброєння (1794 року) у своєму полку цей національний головний убір.
Олександр Ренелдсон Макдонел. /Фото: en.wikipedia.org.
Так чи інакше, але сьогодні саме шотландську гленгаррі (Glengarry cap) прийнято вважати прямим предком сучасної пілотки. І мабуть якась подібна легка шапочка використовувалася в країні мальовничих гір і скотчу задовго до народження Олександра Ренелдсона. Існує дуже упевнене припущення, що гленгаррі, як і багато інших предметів національного одягу, насправді народилася в народі. Очевидно, шапочка була полегшеним варіантом шотландського берета балморал, який у свою чергу виглядатиме від берета тем-о-шентера. До речі, сьогодні ми навіть не можемо зі всією впевненістю сказати, як саме всі ці головні убори називалися хоча б у XVIII столітті. Бо звичні назви «прилипли» до них лише XIX. У будь-якому випадку, з великою ймовірністю сучасна пілотка – це плод полегшення та зменшення традиційних шотландських беретів. Мабуть, перші гленгаррі були просто складеними і прошитими нашвидкуруч балморалами.
2. По обидва боки Атлантики
Мабуть, спочатку це був шотландський берет. /Фото: tweedhat.ru.
За межі рідної Шотландії гленгаррі вибрався саме завдяки британській армії. Це сьогодні Середнє Королівство закрите на острові, а на той час Британська імперія була не просто великою державою, а державою, над якою буквально не заходило сонце. Собственно, саме шотландські полки рознесли пілотку не лише по всій Європі, а й багатьма заморськими землями. Звісно, далеко не скрізь гленгаррі виявлялася буквально завдяки британському чоботі. Багато хто просто копіював моду на англійський манер. Що цікаво серед перших виявилися Іспанці та Португальці. До їх армій прообраз пілотки дістався ще в середині ХІХ століття. Інші країни Європи перейняли моду на шотландську кепку переважно на початку XX століття. Серед них опинилася і Франція. У роки Першої світової війни пілотка стала широко використовуватися головним чином у військово-повітряних та військово-морських силах. До США пілотка дісталася лише 1930-х років.
Поступово розійшлася у всьому світі. /Фото: waralbum.ru.
Примітно, що у шотландських поліцях гленгаррі спочатку була предметом не бойового, не повсякденного і навіть парадного одягу. Спочатку шотландські підрозділи використовували ці складені навпіл берети як робочий головний убір. Очевидно виконувати ті ж земельні роботи у пілотках було куди зручніше, ніж у класичних шотландських беретах. Однак поступово гленгаррі стала саме універсальним предметом одягу військових. Як результат, сьогодні пілотку можна зустріти у різних країнах. Причому це стосується не тільки збройних сил чи інших силових ведомств, а деяких цивільних областей. Найчастіше це сфера повітряних та водних перевезень. Не обійшла стороною мода на пілотки та Росію.
3. Пілотка в Росії та СРСР
До Росії потрапила 1913 року. /Фото: vladlib.ru.
У народній свідомості пілотка щільно асоціюється з Червоною та Радянською армією. Однак, насправді нащадок гленгаррі проник у Росію ще до революції. Як і у випадку з іншими країнами Європи, момент зльоту популярності пілотки припав на перші десятиліття XX століття. При цьому, як і у випадку із західними сусідками, у Росії пілотка використовувалася головним чином у ВВС. На озброєння «польотну складану шапку» ухвалили 1913 року. З 1915 року пілотку стали використовувати і в деяких військових училищах Росії. Іноді вона так само трапляється на фотографіях бійців сухопутних сил, проте як вона туди проникла – зовсім не зрозуміло. Розквіт популярності пілотки припав на годинник Радянського Союзу. Як елемент форми РККА вона була прийнята в 1919 році, хоча по-справжньому широкого поширення набула лише після реформи військового гардеробу 1935 року. Саме та сама радянська пілотка. У 1980-х роках мода на гленгаррі пішла на спад. Поступово пілотки уступили місце кепкам. Втім, на флоті Росії вони застосовуються досі.
4. Чому пілотка набула такого поширення?
На флоті використовується досі. /Фото: vnnews.ru.
Відповідь до банального проста: пілотка зручна. Може бути не така зручна, як сучасна кепка, зате вона не займає багато місця. Її можна легко і компактно скласти, а потім прибрати хоча б і в карман. Все це особливо актуально для тих військових спеціальностей, які мали носити сталеву каску або літній шолом. При правильному носінні пілотка не спадає і не з’їжджає з голови (майже). При цьому вона все ще закриває голову хоч би й від сонця.
А ось відео з нашого каналу – сором і сором: 5 головних «страхів» радянських жінок, яких багато хто позбавляється до цього дня:
Продовжуючи тему читайте про те, як Pepsi купила у СРСР кораблі за колу : чому про правдивість цієї історії сперечаються вже 30 років.