Що сталося з Варягом після бою? /Фото: ru.wikipedia.org.
Крейсер “Варяг” безумовно є одним із найвідоміших кораблів російського флоту. Але що ще важливіше, так це те, що він є одним із найвідоміших символів стійкості та мужності. Як це нерідко буває в історії, насправді все було менш пафосно… Що, втім, жодного разу не применшує значення «Варягу» для російської культури як символу. І тим більше жодного разу не применшує подвигу російських моряків і офіцерів, що повною мірою виконали свій обов’язок, опинившись у вкрай несприятливій для «Варяга» ситуації.
1. Що сталося з «Варягом» в останній битві?
Варяг опинився у поганій ситуації. /Фото: topwar.ru.
Знаменитий “Варяг” загинув у перший день війни – 9 лютого 1904 року. Варто зазначити, що історія бою у Чемульпо надто складна і насичена для коротенької заметки. Фатальній битві «Варяга» та «Корейця» з японською ескадрою присвячують цілі наукові монографії… Ми ж зауважимо кілька принципових моментів, які вплинули на долю корабля в тому бою.
Взагалі Руднєв опинився у незавидній ситуації. /Фото: катів.рф.
Момент перший: капітан «Варяга» Всеволод Федорович Руднєв опинився в дуже непростій ситуації з погляду командування. Через цілий комплекс причин російське командування в Кореї було дезорганізовано, через що навіть 9 лютого було рішуче не зрозуміло, чи справді почалася війна з Японією, чи дії японського флоту – провокація. Ця плутанина серйозно спричинила рішення капіталу та команди. В результаті Федір Руднєв виявився заручником ситуації між правилами російського «Морського статуту», дефіцитом інформації та можливими дипломатичними наслідками для всієї країни.
Момент другий: «Варяги» і «Кореєць» були змушені боротися з переважаючими силами супротивника. Не говорячи вже про те, що російським кораблям протистояв набагато добре оснащений і набагато якісніше підготовленою командою головний крейсер «Асама» (закоханий корабль імператора Японії). До того ж, “Варягу” ще й страшно не пощастило. На самому початку бою один із японських снарядів потрапив прямо до далекомірної станції. Це призвело до знищення прицільного обладнання та загибелі мічмана-дальномірника О. Нірода. Як наслідок, “Варяг” був не тільки серйозно пошкоджений, але де-факто був змушений вести вогонь наосліп.
2. Яка доля спіткала крейсер?
Бій був дуже важким для російських моряків. /Фото: history.sgu.ru.
Опинившись у непростій ситуації, команда «Варяга» зробила все, що могла: спробувала дати відсіч, хай остання і була безрезультативною. Через втрату далекомірного обладнання, «Варяг» де-факто був приречений бити абияк. Наскільки ми можемо судити сьогодні, російський крейсер навіть жодного разу не потрапив у японські кораблі. Водночас японці змогли практично без відповіді розстрілювати російський крейсер, планомірно перетворюючи його на палаюче решето. В результаті було прийнято складне рішення – затопити обидва російські кораблі. І тут криється, мабуть, найцікавіша тонкість. Справа в тому, що далеко не кожен до кінця розуміє, як саме російські моряки поклали “Варяг” та “Кореєць” на морське дно. Враховуючи, де саме це було зроблено, стає цілком очевидним, що офіцери розраховували на те, що крейсера буде піднято з дна і повернуто до складу флоту в майбутньому. Проте, затоплені кораблі були в такому місці, щоб підйом із дна виявився захід досить тривалим. Зроблено це було з розрахунку те, що «Варяг» і «Корейця» підніме російський флот після перемоги у війні.
Корабель було вирішено затопити. /Фото: flickr.com.
В результаті обидва судна справді підняли з дна… Ось тільки Росія у тій війні програла, через що кораблями займалися вже японці. До честі російських моряків – з підйомом «Варяги» колишні супротивники справді намучилися. Проте 8 серпня 1905 року крейсер таки заступивши на службу до японського флоту. Що показово піднімали з дна майже рік. Для цього японцям довелося побудувати навколо крейсера осушувану порожнину, як при будівництві мостів. Наступні 2 роки «Варяг» простояв на ремонті, після чого повернувся до моря під назвою «Соя». До 1916 року корабель прослужив японському імператору як навчальний корабль. Весь цей час за рішенням Муцухіто на борту крейсера залишався напис “Варяг”. Росія викупила корабль назад лише після початку Першої світової, коли імперія та Японія стали союзниками. На початку 1917 року корабель вирушив на ремонт до Англії, проте звідти він не повернувся. Через революцію, що почала в Росії, і відмови нового керівництва країни сплачувати царські борги, британці конфіскували крейсер, після чого продали його на металобрухт до Німеччини. Однак, у пункт назви «Варяг» так і не прибув, сівши на мілину. В результаті судно частично розібрали на метал прямо у морі.
3. “Варяг” як символ
Варяг став символом стійкості. /Фото: kino.rambler.ru.
Хоча «Варяг» не зміг нанести японському флоту будь-якої шкоди, крейсер все одно став одним із символів російської, а потім і радянської культури. Що іронічно не без допомоги іноземних військових аташе, що були свідками драматичних подій зі сторони Великобританії та Франції. Саме вони першими запустили в західні ЗМІ повідомлення про героїчний бій Варяга з переважаючими силами японців. Опис битви (багаторазово прикрашений журналістами) справило величезне враження на західну публіку. Завдяки чому Рудольф Грейнц написав пісню “Auf Deck, Kameraden, all auf Deck!”, яка потім була адаптована і російською мовою. У Російській імперії бій «Ворога» був перетворений на символ героїчного опору та стійкості російських матросів. Не забули про нього й у Радянському Союзі. Хоча ставлення до російсько-японської війни в СРСР було «складним», проте про подвиг моряків та офіцерів не забували. Досить сказати, що ще 1946 року в Союзі було знято художній фільм «Крейсер Варяг».
1946 року навіть кіно зняли. /Фото: kino-teatr.ru.
А ось відео з нашого каналу – сором і сором: 5 головних «страхів» радянських жінок, яких багато хто позбавляється до цього дня:
Продовжуючи тему читайте про те, як Pepsi купила у СРСР кораблі за колу : чому про правдивість цієї історії сперечаються вже 30 років.