трагічна історія жінки-горили. Фото: images.squarespace-cdn.com.
Коли американець на прізвище Райтс вперше побачив служницю Юлію Пастарну, чиє тіло було повністю покрите волоссям, він миттєво зрозумів, що на такій незвичайній зовнішності можна сколотити цілий стан. І не помилився. Однак невдовзі з'явилися й інші люди, які мріяли нажитися на чудовій дівчині. Один з них – Теодор Лент – пройдисвіт, який зумів втертися в довіру. Переконавши в щирості своїх почуттів, він одружився з нею, а вона, повіривши йому, навіть підозрювала, яке важке і жорстоке майбутнє чекає її поруч із цією людиною.
Ранні роки
Юлія Пастарна на прізвисько жінка-горила. Фото: 2.bp.blogspot.com.
Про ранні роки життя Юлії, яку згодом безжально охрестили найнекрасивішою жінкою на світі, майже не збереглося достовірних відомостей. Щоб підігріти інтерес публики, циркові антрепренери вигадали гарну, але вигадану історію (якби незвичайну дитину в джунглях виявила індианка на ім’я Еспіноса). Вона привела незвичайну дівчинку до людей, удочерила її та дала ім’я Юлія (Іноді Хулія) Пастрана. Ця легенда чудово вписувалася в образ дівчинки, яка страждала на рідкісне захворювання – гіпертрихоз. Тіло Юлії, за винятком ладонь і ступнів, було густо вкрите жорстким темним волоссям, що нагадувало шерсть. Її зовнішність доповнювали непропорційно великі вуха та ніс, нерівні зуби та щільне тіло при зростанні близько 138 сантиметрів. Не дивно, що за нею швидко закріпилося прозвище “горила”.
Доля Юлії Пастарни склалася не найкращим чином. Фото: kinggalaxius.wordpress.com.
При цьому в самій Юлії не було жодної краплі грубості чи жорстокості. Після смерті Еспіносі дівчинку визначили служницею до будинку губернатора мексиканського штату Сіналоа Педро Санчеса. Вона виявляла собі як доброзичлива, спокійна, старанна та допитлива дівчина. Можливо, її частка склалася б інакше, якби одного разу вона не зустріла американця на прізвисько Райтс, який одразу ж розглянув у незвичайній зовнішності Юлії джерело величезної прибутку. У середині ХІХ століття в Америці були надзвичайно популярні вистави за участю так званих «дивовинок».
Юлія більшу частину свого життя виступала у цирку. Фото: grunge.com.
Зрослі близнюки, люди з рідкісними фізичними відхиленнями, бородаті жінки та велетні збирали толпи глядачів і приносили циркам нечувані прибутки. В результаті Райтс ухопився за Юлію мертвою хваткою. Він розпинався перед нею, обіцянка подорожі, популярність, забезпечене життя. Юна служниця, повіривши його словам, навіть не підозрювала, чим це для неї обернеться. Так вона залишила звичний світ і опинилась біля цирку.
Світова популярність
Через свою дивовижну зовнішність дівчина користувалася величезною популярністю. Фото: bi.im-g.pl.
Райтс навчив Юлію основ сценічної майстерності. Вона співала та танцювала, швидко освоївшись перед публікою. Дебют відбувся біля Нью-Йорка і справив справжній фурор. Після першого виступу про неї заговорила вся країна. Газети навперебій писали про «жінку-мавпу». Ті, про що Юлія раніше могла лише мріяти, стало реальністю: гастролі Америкою, стабільний дохід та увага вищого суспільства. Її запрошували на бали та паради, а охочих потанцювати з незвичайною артисткою виявлялося більше, ніж вона могла прийняти. Незважаючи на незвичайну зовнішність, шанувальників Юлії вистачало.
Навіть власний чоловік усіляко намагався нажитися на зовнішності Юлії. Фото: static.wixstatic.com.
Однак до шлюбних пропозицій вона ставилася обережно, підозрюючи, що чоловіків цікавить її прибуток, ніж вона сама. Винятком став Теодор Лент. Щоб зблизитися з артисткою, він влаштувався до неї кучером під час гастролей, багато спілкувався з нею та поступово переконав її у щирості своїх почуттів. У результаті дівчина зважилася на втечу від свого антрепренера, який сприймав її швидше як власність, ніж особистість. Юлія і Стрічка таємно одружилися (з того дня почався новий розділ її життя). Вона виступала в Європі, грала в театрі, з тріумфом гастролювала в Росії та Україні, користуючись величезною популярністю. Однак за білою смугою завжди слідує – чорна.
Чорна смуга
Жінка із непростою долею. Фото: images.squarespace-cdn.com.
Після українських гастролей Юлія повернулася до Москви і в 1859 році дізналася про вагітність. Для Теодора це було виконанням давньої мрії (він розраховував, що діти успадкують зовнішність матері та згодом стануть новим джерелом доходу). Так і сталося. У 1860 році народився хлопчик, також покритий волоссям. Проте немовля прожило лише кілька днів, а невдовзі через важкі післяпологові ускладнення померла і сама Юлія.
Протягом усього свого життя вона була дивовижним створенням, яке виставляли як товар. Фото: scenicsasquatch.com.
Загибель дружини не зупинила Стрічка. Тур був у розпалі, популярність «горили» в Росії зростала, і вирішивши продовжувати виступи за всяку ціну. Він звернувся до професора Івана Соколова з проханням забальзамувати тіла Юлії та дитини. Вчень виконав роботу, але між чоловіками спалахнув конфлікт. Соколов хотів залишити мумії для наукових цілей, тоді як Лент мав намір і далі заробляти на них. В результаті, пред’явивши свідоцтво про шлюб, Теодор домігся права розпоряджатися останками.
Законсервоване тіло Юлії. Фото: images.saymedia-content.com.
Однак у Росії показувати мумій заборонили, і Стрічка поїхав до Англії, де подібних обмежень не було. Деяку годину «мертва горила», як і раніше, приваблювала публику, але інтерес швидко згас, і тіла перекочували до пересувного музею рідкостей. Пізніше чоловік знову одружився з жінкою з тим самим захворюванням, бачивши її за родичку Юлії, і знову включивши мумій у програму виступів. Після смерті Стрічка гастролі тривали вже без нього. Останки неодноразово перепродувалися, переходячи з рук до рук і врешті-решт опинилися в Норвегії, де довго виставлялися як частина «Кімнати жахів». Лише в другій половині ХХ століття тіла забрали з публічного доступу. Після тривалих обговорень та досліджень у 2012 році мумію Юлії повернули на батьківщину до Мексики, де її нарешті похоронили. Так завершилася трагічна історія жінки, яка шукала людського тепла, але всю свою життя і навіть після смерті залишалася товаром.
Не тільки історія Юлії Пастарни викликає цікавість та інтерес у вчених, а й недоречні артефакти .