На Чернігівщині планують встановити 50 мобільних укриттів, кожне з яких зможе вмістити до 20 осіб. Їх розмістять на шкільних маршрутах у містах Сновськ, Новгород-Сіверський, Корюківка, Городня та Чернігів.
Про це повідомив начальник Чернігівської ОВА Вʼячеслав Чаус на своїй сторінці у Facebook, за даними «Суспільне Чернігів».
«У разі загрози діти зможуть швидко перейти в безпечне місце. Ця ініціатива виникла завдяки слушній пропозиції міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Василя Кубльова. Він запропонував партнерство прифронтових і тилових регіонів у сфері закупівлі мобільних укриттів для закладів освіти», – зазначив очільник ОВА.
За словами Чауса, партнером Чернігівщини стане Київщина. Також область сподівається на залучення громад-сусідів та допомогу з фінансуванням.
«У нашому регіоні понад 300 закладів загальної середньої освіти та близько 80 тисяч учнів. Девʼять закладів розташовані у 20-кілометровій прикордонній зоні, де навчання відбувається виключно дистанційно. Для решти шкіл наявність укриттів є базовою вимогою, без якої освітній процес на Чернігівщині неможливий. Наразі 97% наших шкіл обладнані сховищами. Мережу укриттів ми розбудовуємо з 2022 року і продовжуємо цю роботу», — йдеться у дописі.
Ситуація з укриттями в Києві
Як повідомляло NV, українські лідери думок, громадські діячі, журналісти та мешканці Києва звернулися до КМДА, мера Києва Віталія Кличка та КМВА з новою хвилею критики після трагедії 1 серпня. Тоді кілька людей загинули під час російської атаки, не встигнувши дістатися до укриття на житловому масиві Позняки (Дарницький район столиці).
Журналіст Денис Казанський назвав «незбагненною» ситуацію, коли Київ, головна ціль російських атак, залишається майже без укриттів на п’ятому році війни.
«Найбільше місто України, яке є головною мішенню для атак, на п’ятому році війни залишається зовсім без укриттів. Через недолугу систему двовладдя, якої немає більше ніде, столиця опинилася зовсім без влади. КМДА перекладає всю провину на КМВА, КМВА — на КМДА. У підсумку ніхто за чотири роки нічого не зробив. Укриттів немає», — констатував Казанський.
Український підприємець Олександр Соколовський, засновник групи компаній «Текстиль-Контакт», звернув увагу на те, що ще у 2025 році Київ виділив 500 млн гривень на мобільні укриття, але наразі в місті їх фактично немає. «Хоча у грудні 2025 року в Деснянському районі, на вул. Мілютенка, 19, справді встановили перше сертифіковане мобільне укриття. Але його встановили не за бюджетні кошти, а за кошти бізнесу», — зазначив підприємець. Він також додав, що кілька модульних споруд на Оболоні на території кампусу Kyiv School of Economics (KSE) були профінансовані самим закладом.
Майже 5 млн грн за непридатні укриття для дітей: на Дніпропетровщині повідомили про підозру ексголові громади
Соколовський детально описав, як Київрада ухвалила рішення, що дозволяло закупівлю первинних мобільних укриттів, як було оголошено про плани зведення 250−500 таких споруд, і як районні держадміністрації Києва наприкінці 2025 року намагалися запустити тендери на їх зведення. Однак зрештою 453 млн грн повернулися назад до міського бюджету.
«Що маємо у підсумку? Незважаючи на те, що з бюджету міста виділено майже пів мільярда гривень на термінову програму безпеки, райони запустили закупівлі запізно, аудит виявив ризики завищених цін і проблемні тендерні умови, більшість процедур зірвали/скасували. Результатом бюджетної програми стало нуль придбаних мобільних укриттів. І ніхто не винен у тому, що гинуть люди — бо краще нічого не робити, ніж ефективно організувати тендерні процедури, не намагатися щось на них „прикурити“ і хоча б почати встановлювати мобільні укриття для людей, яким нема де сховатися під час обстрілів», — підсумував Соколовський.
Модульні захисні споруди широкого призначення: від зупинки-укриття до приватного бомбосховища
Омбудсман Дмитро Лубінець узагальнив скарги щодо відсутності укриттів:
«Найстрашніше, що я чую від людей, — це „Поруч просто немає куди йти“. Вуличні ризики та зачинені двері лякають людей більше, ніж власна квартира, і вони обирають залишатися вдома на власний ризик. Так не має бути в країні, яка чотири роки перебуває під постійними ударами ворога. Люди не повинні обирати між страхом не добігти та страхом залишитися у власній квартирі. Держава зобов’язана надати їм реальний, доступний і надійний захист поруч із домом», — підкреслив Лубінець.
Він зазначив, що «не звинувачує новий уряд у проблемах, які накопичувалися роками, але їх потрібно вирішувати».
Раніше Дмитро Лубінець презентував аналітичний звіт «Стан та функціональність укриттів в Україні», в якому зазначено, що стан укриттів визначається не лише людською недбалістю, а й системними проблемами: розмитими правилами, відсутністю чітких стандартів, слабким контролем і хронічною нестачею фінансування.
Він зауважив, що 993 з 1 066 перевірених об’єктів, тобто 93%, мали недоліки, які потребують усунення. Лише 80 укриттів не отримали жодних зауважень.
Позиція Віталія Кличка та КМДА
NV зазначає, що 1 серпня, коли російський удар забрав життя дев’ятьох людей у Києві, мер столиці Віталій Кличко в коментарі «Суспільному» фактично поклав відповідальність за спорудження мобільних сховищ на районні адміністрації столиці.
Кличко повторив офіційну статистику про те, що формально в Києві налічується понад чотири тисячі укриттів різного типу, проте визнав, що «як ніколи раніше питання укриттів стоїть усе гостріше, враховуючи посилення обстрілів нашої столиці».
«Велика кількість мільярдів гривень містом виділена балансоутримувачам укриттів — це районні адміністрації. Ми завжди робили акцент на тому, щоб максимально швидко ці гроші реалізувати, відбувалися ремонти», — заявив Кличко.
Водночас він назвав спорудження мобільних укриттів «більш складним питанням щодо місцерозташування, щодо балансоутримувачів цих укриттів і доцільності».
«Якщо в якомусь мікрорайоні немає укриттів біля будинку, такі укриття будуть встановлені. На це ми виділили кошти. І питання до районних адміністрацій — максимально швидко ці кошти реалізувати, встановити мобільне укриття», — сказав міський голова.