Керамограніт і кахель можуть потріскатися або розколотися через помилки під час укладання, падіння важких предметів, занадто велике навантаження від меблів. Дефект можна замаскувати, закрити спеціальним складом чи видалити. Розповідаємо, чим закласти сколи на плитці, а в яких випадках її краще замінити.
Подготовка
Методи загортання та маскування
— Затирка
— Шпаклевка
– Епоксидний клей
– Твердий віск
— Реставратор
— Краска или фломастер
— Наклейки
— Меблі та аксесуари
Замена плитки
Як вибрати відповідний метод
Підготовка пошкодженої ділянки до роботи залежить від обраного методу реставрації.
Якщо в приміщення потрапляє природне світло, робіть роботи вдень, коли кімната максимально освітлена. Це допоможе досягти найкращого збігу відтінків. Для перевірки кольорів при електричному світлі зручно використовувати лобову лампу.
Закласти скол на плитці або керамограніт може кожен. Для цієї роботи потрібні лише акуратність та хороша здатність розрізняти кольори.
Метод ідеальний для тріщин та сколів, що знаходяться поряд зі швом. Використовуйте той самий відтінок затирання. Наносите гумовим шпателем, тримаючи його під невеликим кутом. Намагайтеся заповнити тріщину до самого основи. Надлишки з поверхонь навколо одразу прибирайте чистою бавовняною серветкою.
Терміни висихання та спосіб розрівнювання дивіться в інструкції до складу. Зазвичай виробники радять через 15-20 хвилин розрівняти нанесене вологою добре віджатою губкою. Після остаточного висихання затріть поверхню наждачкою, але намагайтеся не зачіпати глазур кахлю: в мікроподряпинах почне накопичуватися бруд. Для матової плитки цього достатньо.
Щоб ділянка із затіркою була менш помітна на глянсовій плитці, покрийте її лаком. Можна взяти універсальний акриловий або спеціальний полімерний для цементного затирання. Вибирайте склади, що випускаються у вигляді фломастера або маркера з пензликом: ними обробляти невеликі тріщини набагато зручніше.
Можна взяти універсальну готову чи автомобільну. Спосіб відмінно підходить для закладення широких і глибоких відколів.
Для широкого кола вибирайте епоксидну емаль або латексну фарбу з позначкою для кераміки. Для вузьких тріщин зручніше використовувати маркер або фломастер з позначкою «для плиткових швів» або «для плитки». Можна зафарбувати пошкодження та фарбою для кераміки з художнього магазину. Але за високої вологості, частому миття, під прямим сонячним світлом може швидко поміняти колір.
При реставрації сколу плитки шпаклівкою найважливіше – точно підібрати відтінок фарби. Вигідніше брати білі матеріали та кольорувати їх самостійно. Якщо від ремонту залишилася плитка, тестуйте відтінок на ній. Зашпаклюйте невелику ділянку та пофарбуйте. Оцініть збіги кольорів при природному та штучному освітленні, падінні світла під різними кутами. Якщо кахлю не залишилося, можна протестувати фарбу на непомітній ділянці, наприклад, під стелажем або тумбою, попередньо відсунувши їх.
Допоможе захистити від вологи кераміку у ванній кімнаті або на кухні. Добре зчепляється з різними поверхнями. При правильному доборі відтінку відтінку не вимагає додаткової обробки.
Як прибрати скол на плитці на підлозі або на стіні за допомогою клею:
Важно: епоксидний клей – токсичний склад. З ним потрібно працювати в рукавичках та будівельному респіраторі. А після реставрації ретельно провітрити приміщення. Якщо ви закладаєте тріщини та відколи на керамічній кухонній стільниці або фартуху, краще вибрати інший метод, щоб токсична речовина випадково не потрапила на посуд чи їжу. Епоксидкою можна безпечно закласти скол на кахельній плитці на підлозі, на стінах ванної кімнати.
Технологію реставрації розроблено компанією Konig. Вона пропонує готові набори інструментів і воскових брусків різних відтінків. Купувати комплект для закладення невеликої тріщини невигідно: тільки інструменти обійдуться в 20-30 тисяч рублів. Можна купити тільки віск, а інструменти замінити наявними у будинку. Але якість робіт через це може зменшитися.
У набір для реставрації входять:
Насамперед потрібно підібрати відповідний колір. Віски різних тонів можна плавити разом, досягаючи максимального збігу з поверхнею. Для цього від кожного бруска відрізають невеликий шматок завтовшки пару сантиметрів і плавлять в металевій ємності. Надтверді керамічні воски плавляться за температури від 130°С. Матеріал повинен розм’якшитися, але не стає рідким.
Воском закладають попередньо відшліфовану або злегка подряпану поверхню, очищену та знежирену. М’який розплавлений матеріал наносять гумовим шпателем або тонким наконечником плавця.
Після реставрації матеріал має виступати над поверхнею на 1-2 мм. Коли віск застигне, він трохи осяде. Надлишки матеріалу після остигання зрізають ребристою частиною шпателя з набору, лезом або скребком.
Для надання глянсового блиску висохлу поверхню можна покрити акриловим лаком. Для збереження єдиної текстури рельєфної поверхні – кінчиком ножа подряпати імітацію пор на кераміці або дерев’яного малюнка.
Є готові професійні засоби, які підходять для відновлення білої плитки. Для цвітіння не призначені. Але можна спробувати додати до них барвник для епоксидного клею. Або пофарбувати поверхню фарбою для кераміки після висихання. Досліди із барвниками краще проводити на залишках кахлю. Якщо через 3 дні після миття пофарбований склад буде триматися, можна сміливо використовувати його для реставрації.
Способ применения у каждого средства свой:
Невеликі подряпини на кераміці радять не замазувати, а відшліфувати домашніми засобами. Нанесіть на них зубну пасту або лужний засіб для чищення кераміки. Витримайте кілька хвилин, а потім ретельно зашліфуйте зворотним боком кухонної губки. Змийте водою.
Чим замазати скол на плитці, якщо він неглибокий? У цьому вам допоможуть:
Маркери можуть бути сірими, білими, коричневими, прозорими глянсовими та матовими. Потрібно кілька разів провести наконечником по тріщині та дочекатися висихання. Термін дивіться в інструкції до засобу. Фарби та емалі наносять тонким пензликом. Перед фарбуванням поверхню рекомендують прогрунтувати. Фарба допоможе замаскувати і сліди реставрації шпаклівкою або затіркою.
Пара корисних порад:
Наклейки не захищають кахлі від подальшої руйнації, а просто маскують дефекти. Наносяться на поверхню так само, як плівка, що самоклеїться. Потрібно частково зняти підкладку та акуратно натягнути шар плівки на плитку, розрівнюючи м’якою сухою губкою. Над глибоким ушкодженням може утворитися негарний повітряний міхур, тому дірки та сколи варто попередньо закласти шпаклівкою або затіркою і відшліфувати.
Перфекціоністів може дратувати навіть ледь помітна реставрація. Якщо ви з таких, подумайте, чи не можна закрити дефект меблями чи аксесуарами. У ванній кімнаті скол на підлозі або в нижній частині стіни допоможе замаскувати кошик для білизни, на стіні дзеркало або додаткова полиця для рушників. На кухонному фартуху – рейлінг. Але перед маскуванням обов’язково відреставруйте глибокі тріщини, щоб вони не поповзли далі.
Рухливу плитку краще замінити, якщо у вас залишився такий же запас.
Перед початком робіт ретельно огляньте покриття. Злегка натисніть на потріскані елементи. Рухливі краще замінити: при поганому з’єднанні з основою тріщина може розширюватися. Підлогове покриття через постійні навантаження руйнується швидше, але і для настінного ризики залишаються.
Ремонтувати сколи та невеликі тріщини без заміни плитки можна, якщо:
Сліди ремонту найменш помітні на однотонній матовій плитці. Глянцеву доведеться додатково полірувати чи обробляти лаком. І навіть у такому разі ділянки будуть по-різному відбивати світло: при яскравому освітленні, на елементі в центрі стіни зароблений скол буде помітний.
Скіл на декоративному панно, бордюрі з контрастним малюнком або візерунком можна непомітно закрити тільки якщо пошкодження торкнулося одного відтінку. Якщо зачеплені сусідні ділянки різних кольорів, наприклад, тонка темна окантовка та світле тло в центрі, робота ускладниться в рази. Можна спробувати зашкодити безбарвним матеріалом, а потім «намалювати» візерунок фарбами або фломастерами. Але простіше поміняти декор на новий. Панно та бордюр із помітними слідами ремонту вже не прикрашатимуть кімнату.
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *