Перетяжка м’яких меблів включає заміну оббивки, зіпсованих механізмів і деталей, ремонт каркаса. Фактично після реставраційних робіт ви отримаєте повністю оновлені предмети інтер’єру. При цьому можна вибрати будь-яку оббивку та використовувати різні декоративні елементи, що гармонують із дизайном приміщення.
Ну і все це набагато дешевше, ніж купувати нові меблі чи наймати спеціалістів.
Вибирайте оббивну тканину щільністю від 360 г/м². Звертайте увагу на піктограми на вивороті:
Якщо відреставровані меблі будуть знаходитися в дитячій кімнаті, необхідно використовувати тільки натуральні гіпоалергенні матеріали, що легко піддаються чищенню: льон або бавовна.
Для меблевих гарнітурів у вітальні вибирайте синтетичні тканини, які прості у догляді та довговічні. Вам підійдуть флок, куртизан, штучна замша, мікрофібра.
М’які меблі, на яких сплять, повинні бути оббиті зносостійкою тканиною з натуральними нитками. Таким вимогам відповідає жаккард, шеніл, гобелен, велюр.
Для приблизного підрахунку помножте суму довжини та ширини предмета меблів на 2. Так, для дивана з розмірами 1,6 × 2 м потрібно буде більше 7 погонних метрів тканини.
Для точного розрахунку оббивного матеріалу зніміть мірки з усіх частин меблів: сидінь, спинок, підлокітників, подушок. Потім схематично перенесіть деталі на папір та вкажіть розміри. У цьому малюнку вертикальні елементи слід розташувати вертикально, а горизонтальні — горизонтально. Обов’язково додайте по 3-4 см на загини, шви і новий наповнювач.
Ширина майбутнього відрізу дорівнюватиме максимальному значенню з отриманих горизонтальних розмірів. А довжина вийде із суми довжин вертикальних розмірів усіх деталей. До кожних 5 м тканини рекомендується додати ще по метру на облямівку, суміщення малюнка і таке інше.
Крім оббивної тканини, вам знадобиться наповнювач, який збільшить зносостійкість меблів. Наприклад, поролонові листи товщиною не менше 4 см і щільністю 30 кг/м 3 . Щоб наповнювач не стикався з пружинним блоком, використовується повсть. Його також краще замінити на новий.
Для основних реставраційних робіт знадобляться:
Для розкроювання та пошиття нових чохлів знадобляться:
Процес можна поділити на п’ять основних етапів. Ось як вони виглядають на прикладі перетяжки дивану.
Почніть зі зняття пуфів, валиків, подушок, ящиків, відкидних столиків, підлокітників, знімних накладок. Використовуючи викрутку та ключі, акуратно від’єднайте біля дивана боковинки, а також замки, що скріплюють спинку, царгу (нижня частина) та сидіння.
Кадр: Самоделкин / YouTube
Щоб під час складання уникнути непорозумінь, позначте, які деталі повинні розташовуватися праворуч дивана, а які — в лівій. Обов’язково робіть фотографії кожного етапу демонтажу.
У процесі розбирання складайте елементи кріплення в заздалегідь підготовлену ємність, щоб забезпечити їх збереження.
За допомогою викрутки та меблевого антистеплера або плоскогубців зніміть скоби і стару оббивку, яку згодом ви використовуватимете як лекал.
Зверніть увагу: після зняття тканини потрібно вийняти весь наповнювач, щоб замінити його на новий. Зміна набивання додасть дивану пружності і прибере грудки і вм’ятини, що утворилися в процесі експлуатації.
Нове набивання зробить меблі пружними. Кадр: Ідеї для життя / YouTube
Після того, як диван розібраний, необхідно ретельно обстежити його нутрощі. Меблева фурнітура, що прийшла в непридатність, підлягає обов’язковій заміні. На цьому варто заощаджувати тільки якщо ви впевнені, що зможете якісно відремонтувати окремі деталі, наприклад механізми розкладання або підйому. До пружин, що лопнули, це явно не відноситься.
Основою конструкції старих диванів та крісел є дерев’яний каркас, частини якого скріплені замковими запилами та клеєм. Потріскані балки замініть на нові, зроблені з сухого якісного дерева. Стики каркасу перед з’єднанням просочіть ПВА. Поламані деталі з ДВП заміряйте та замініть на нові, випиливши їх лобзиком.
Відреставровані елементи прикріпіть до каркасу цвяхами або пневматичним степлером. Замковий запив краще замовити майстру-столяру.
Після заміни деталей та пружинного блоку покрийте оновлений каркас повстю, закріпіть матеріал по периметру скобами, а зверху покладіть поролон.
Добре пропрасуйте обидві оббивні тканини: стару і нову. Позначте на старій оббивці, до яких частин дивана вона відноситься, і розпоріть по швах. Отримані деталі накладіть на новий матеріал, обведіть їх крейдою або милом і перенесіть позначки на виворот тканини. При розкрої обов’язково залишайте 3-4 см на шви і кріплення.
Потім виріжте деталі нових чохлів, обробіть краї оверлоком та зшийте. У процесі якнайчастіше робіть примірки.
Можна оновити дизайн дивана і зробити його зручнішим, використовуючи додаткові поролонові валики, підкладки-підголівники, вставки під поперек і таке інше. Але це у тому випадку, якщо ви впевнені у своїх силах.
Спочатку обтягують декоративні елементи, потім боковини, спинку, сидіння. Тримаючи степлер в одній руці, іншою рукою постійно натягуйте тканину від середини деталі до краю. Закріплюйте матеріал скобами. Відстань між ними не повинна перевищувати 4 см.
Складання дивана необхідно проводити в тому ж порядку, що і розбирання. Для цього використовуйте зняті фотографії та – за наявності – інструкцію до конкретної моделі.
Спочатку до основи потрібно буде прикріпити спинку, потім боковини, сидіння та подушки. Після цього закріплюються ручки та декоративні елементи, накладні панелі та кришки. Ніжки монтуються в останню чергу.
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *