Існує просте пояснення, чому важливо не запізнюватися на зустрічі, роботу чи побачення. Найчастіше, коли ми вирішуємо запізнитися (навіть неусвідомлено), нами керує страх втратити щось важливе. Наприклад, бажання допити каву, довести до ідеалу макіяж чи ще кілька хвилин полежати в ліжку.
У таких випадках ми чітко усвідомлюємо, що можемо втратити, і не хочемо цієї втрати. Тому ми затримуємося ще “трішечки”.
Однак, запізнюючись на роботу, зустріч чи романтичне побачення, ми ризикуємо не лише власним часом, а й часом інших людей. Якщо власні втрати ми бачимо чітко, то масштаб наслідків для інших нам часто невідомий. Ми можемо вважати, що 10-15 хвилин запізнення — це дрібниця, яка не вплине на світ.
Проте це не так. Своєчасність — це взаємопов’язаний процес. Ваше запізнення може запустити ланцюжок непередбачуваних наслідків, які будуть значно руйнівнішими за ту гіпотетичну втрату, якої ви намагалися уникнути. Наприклад, запізнення на 15 хвилин на нараду, де присутні ще троє осіб, призводить до втрати 15 хвилин для кожного з них. Це, своєю чергою, зсуває їхні власні плани, змушує коригувати справи й потенційно підводити інших людей, створюючи ефект снігової кулі.
Звісно, бувають ситуації, коли запізнення не має серйозних наслідків. Вам можуть щиро усміхнутися, запевнити, що ніхто не поспішав, і запропонувати кави. Часто в компаніях із доброзичливою атмосферою саме так і відбувається.
Попри це, ухвалюючи рішення запізнитися чи ні, ви ніколи не можете передбачити всіх можливих наслідків.