Щодня ми вимовляємо безліч фраз, не задумуючись над їхнім впливом на те, як нас сприймають інші. Проте деякі, на перший погляд, безневинні висловлювання можуть підірвати нашу авторитетність і викликати у людей сумніви щодо нашої професійної спроможності, інформує Ukr.Media.
«Я б хотів». На несвідомому рівні ваш співрозмовник може вважати, що ви не здатні повністю дозволити собі свої бажання і жити так, як хочете. Краще висловлюйтеся без умовного способу, чітко і стверджувально: «Я хочу».
«Чи можу я / чи можна мені». Часто запит на дозвіл — це позиція дитини. Адже зазвичай діти просять дозволу, оскільки ще не знають, як влаштоване життя.
І інтуїтивно ця дитяча позиція проявляється у дорослих у всіх ситуаціях, де не потрібно запитувати дозволу.
Наприклад, коли ви заходите в кафе, не варто казати: «Чи можу я замовити каву?». Звісно, що можна. А яку відповідь ви сподіваєтеся почути? «Ні, не можна, ти будеш пити за свої гроші просто гарячу воду?».
Сподіваюся, ви зрозуміли суть. Краще скажіть: «Принесіть, будь ласка, каву».
І третя фраза: «Я, напевно, скажу щось нерозумне, але». Коли ви так висловлюєтеся, ви насправді підкреслюєте, що готові говорити нерозумні речі. Це також не виглядає з кращого боку.
Також уникайте подібних варіантів на кшталт: «Я можу помилятися», «Можливо, я не правий» тощо.
Навіщо комусь знати про ваші слабкості.
Джерело: ukr.media
Щодня ми вимовляємо безліч фраз, не задумуючись над їхнім впливом на те, як нас сприймають інші. Проте деякі, на перший погляд, безневинні висловлювання можуть підірвати нашу авторитетність і викликати у людей сумніви щодо нашої професійної спроможності, інформує Ukr.Media.
«Я б хотів». На несвідомому рівні ваш співрозмовник може вважати, що ви не здатні повністю дозволити собі свої бажання і жити так, як хочете. Краще висловлюйтеся без умовного способу, чітко і стверджувально: «Я хочу».
«Чи можу я / чи можна мені». Часто запит на дозвіл — це позиція дитини. Адже зазвичай діти просять дозволу, оскільки ще не знають, як влаштоване життя.
І інтуїтивно ця дитяча позиція проявляється у дорослих у всіх ситуаціях, де не потрібно запитувати дозволу.
Наприклад, коли ви заходите в кафе, не варто казати: «Чи можу я замовити каву?». Звісно, що можна. А яку відповідь ви сподіваєтеся почути? «Ні, не можна, ти будеш пити за свої гроші просто гарячу воду?».
Сподіваюся, ви зрозуміли суть. Краще скажіть: «Принесіть, будь ласка, каву».
І третя фраза: «Я, напевно, скажу щось нерозумне, але». Коли ви так висловлюєтеся, ви насправді підкреслюєте, що готові говорити нерозумні речі. Це також не виглядає з кращого боку.
Також уникайте подібних варіантів на кшталт: «Я можу помилятися», «Можливо, я не правий» тощо.
Навіщо комусь знати про ваші слабкості.
Джерело: ukr.media
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *