
У Нью-Йорку, одному з найвідоміших міст світу, розташовано безліч визначних пам’яток. Навіть прості прогулянки вулицями міста приносять неабияке задоволення, а неймовірні хмарочоси можуть стати для шанувальників справжнім витвором сучасного мистецтва. Якщо говорити про красу міських вулиць цього величезного мегаполісу, неможливо не згадати про одну з найпопулярніших, що простягається через усе місто, – Бродвей.

Ця вулиця недарма настільки знаменита і популярна. Окрім того, що на ній розташовано багато найвідоміших будівель Нью-Йорка, вона також є найдовшою в місті. Але не менш цікавими є походження, історія та незвичайне розташування вулиці відносно інших міських артерій.
Протяжність Бродвею становить рівно 55 кілометрів, а майже половина його проходить саме найпопулярнішим районом міста – Манхеттеном. Вулиця також перетинає не менш цікавий район Бронкс і прямує далі, вже за межами міста, через дрібні передмістя, досягаючи центру штату, а саме міста Олбані. Проте, звісно, найбільший інтерес викликають саме ті будівлі, що розташовані на вулиці в самому Нью-Йорку. Окрім всесвітньої відомості, ці будівлі мають неймовірну архітектурну цінність.

Але, крім сучасної популярності, вулиця віддавна відігравала важливу роль у житті місцевого населення. Вона не з’явилася раптово з приходом європейців, а була важливою дорогою для місцевих жителів, які проживали на території сучасного Манхеттена в минулому. Вона навіть мала власну назву – Віквасгек, що дослівно означало “березова кора”. Ця стежка, тоді просто витоптана людьми і кіньми, пролягала з півночі на південь острова і розташовувалася, як і сьогодні, по діагоналі. На місці сучасного міста були суцільні болота та непрохідні скелі, які стежка й огибала.
Місцеве населення використовувало її не просто для пересування, а для торгівлі та зв’язку між власними поселеннями. Однак, настав період приходу голландців, які теж не стали знищувати цю стежку, побачивши її користь. Новий губернатор на початку 17 століття, навпаки, почав активно розвивати напрямок від однієї частини острова до іншої. Тоді ж з’явилася і перша згадка про неї, і невдовзі після цього назва нарешті була змінена. А Бродвей, яким стали називати цю довгу вулицю, перекладається як “широкий шлях”.

Проте, багато жителів та корінне населення, а також європейці, які прибули підкорювати ці землі, тривалий час називали шлях по-різному, і лише згодом нова назва остаточно прижилася. Це сталося у 18 столітті, коли місто почало активно забудовуватися, а до нього прибували все нові поселенці в пошуках кращого життя. Тоді ж відбулося планування інших вулиць, хоча й в іншому положенні. Всі вони і сьогодні, як і з моменту їхнього закладення, розташовані під прямим кутом і перетинаються по рівних лініях. А ось Бродвей, навпаки, ніби ділить місто навпіл по діагоналі, сильно вибиваючись із цієї загальної ідеальної геометрії.
Але все ж, ніхто не став відбирати у вулиці звання головної магістралі Нью-Йорка, адже вона з’єднувала не просто важливі об’єкти, а й райони. Тому вона була надто важливою, щоб так просто від неї позбутися. Сьогодні всі авеню проходять через місто з півночі, а ось самі вулиці перетинають їх зі сходу. Завдяки такій неправильній формі головної вулиці в місті змогли з’явитися і безліч знакових місць, а також відомих будівель. А також Юніон-сквер і Таймс-сквер.

Однак, Бродвей став настільки популярним не лише завдяки зручному та давньому розташуванню. На ньому в середині 18 століття почали відкриватися перші театри, з якими він дуже тісно асоціюється досі. Ще через сто років, на початку двадцятого століття, нарешті відкрився знаменитий Юніон-сквер, який також започаткував будівництво ліхтарних стовпів навколо. Оскільки багато вистав проходили у вечірній час, освітлення навколо театрів було просто необхідним, і з часом влада взялася і за цю проблему міста.
А наприкінці дев’ятнадцятого століття на Бродвеї вже з’явилися лінії електропередач і, відповідно, телеграф і телефон, тому назва остаточно закріпилася не лише офіційно на папері, але й у свідомості городян. Але, попри велику популярність, деякі частини цієї вулиці все ж залишалися досить малонаселеними. Там не було навіть автомобільних знаків, бо туди просто не заїжджали, адже в частинах, де сьогодні розташовуються Таймс-сквер, не було жодних важливих об’єктів. Навпаки, весь простір займали стайні та ті, хто цим бізнесом керував.

Звісно, пізніше вся вулиця стала жвавою. Окрім торгових магазинів, поступово почали з’являтися і ділові центри, будувалися високі будівлі. Безумовно, як і в усьому світі того часу, Друга світова війна завдала певних збитків вулиці. Майже половина всіх театрів закрилася, оскільки багато чоловіків пішли на фронт. А ось найвідоміші мюзикли з’явилися саме після закінчення Другої світової. А з приходом ери кіно Бродвей став все частіше з’являтися на екранах, тим самим приваблюючи до себе багато туристів.
Якщо подивитися на вулицю сьогодні, то вона, звичайно, вже не складається лише з театрів. На ній також багато офісних будівель, кафе та музеїв.

Дороги для машин – Чому красиві двері «крила чайки» не ставлять на всі машини
