Цього року ситуація з урожаєм меду видається непоганою. Акацієвий мед зібрали на середньому рівні, гречаного було значно менше за середній показник, проте врожай липового та соняшникового меду, особливо в північних регіонах, порадував пасічників.
Основним питанням, яке хвилювало і продовжує хвилювати всіх, є ціна. Лише нещодавно вона досягла прийнятного для українських бджолярів рівня, і всі сподіваються, що вона залишиться такою ж.
Однак, спочатку на тлі повідомлень про хороший урожай у Румунії, оптова закупівельна ціна на акацію дещо знизилася. Згодом, коли всі відчули перспективу високого врожаю соняшникового меду, закупівельна ціна на нього також почала поступово спадати.
Цей процес прискорюється через очікування швидкого вичерпання цьогорічної безтарифної квоти на експорт до ЄС та активне обговорення змін до правил оподаткування. Хоча державою встановлено мінімальні експортні ціни, їхній вплив не поширюється на внутрішні оптові закупівельні ціни.
Більшість пасічників, враховуючи минулий складний рік для бджільництва, потребують коштів. Тому мед активно продається. Переважно це стосується тих, хто потребує коштів для підготовки бджіл до зими, має погашені борги або не має місця для зберігання меду.
Обсяги продажів виявляються чималими, навіть якщо враховувати лише підготовку до зими. Всім потрібні лікарські препарати, багатьом – цукор для підгодівлі (на щастя, ціна на цукор цього року не зросла суттєво). Багатьом після збору меду також необхідно розрахуватися за зарплату (собі та працівникам) та за кредитами на придбання інвентарю й бджоломатеріалів.
Ті ж пасічники, які мають змогу зберігати мед, після покриття необхідних витрат, намагаються утриматися від оптових продажів. Перехідних запасів з минулого року не залишилося, все було продано. Тому ті, хто може собі це дозволити, прагнуть відновити свої запаси. Це дозволяє ризикувати та чекати вигіднішої оптової ціни, паралельно здійснюючи невеликі роздрібні продажі.
Серед цих продавців є ті, хто усвідомлює реальну різницю між оптовими та роздрібними цінами, тверезо оцінюючи витрати та ризики, пов’язані з організацією роздрібної торгівлі. Однак, серед дрібних пасік багато хто вважає, що надбавка у 10-15% до оптової ціни є достатньою, щоб виправдати клопоти з роздробом. Їхні невеликі обсяги швидко розходяться серед друзів та знайомих, не вимагаючи зусиль на рекламу, логістику, поїздки на ринки чи повернення. Така, не завжди виправдана, пропозиція суттєво впливає на роздрібну ціну. Це стимулює великих покупців (експортерів, мережевих рітейлерів) знижувати оптову ціну. В результаті, навіть незначні обсяги продажів за демпінговими цінами створюють проблеми для інших учасників ринку.
Наразі всі бджолярі зосереджені на підготовці до зимового сезону. Від її успіху залежить майбутній сезон, адже багато хто отримав можливість інвестувати у розвиток кількості бджолосімей та/або технологічної бази господарства.
