Українське птахівництво переживає новий етап розвитку. У перші роки повномасштабного вторгнення головним завданням виробників було зберегти безперебійну роботу: утримати колективи, забезпечити підприємства енергією, перебудувати логістику та запобігти дефіциту продукції. Сьогодні цього вже недостатньо.
Наразі ключове питання – не лише обсяги виробництва, а й здатність бізнесу залишатися стійким за сучасних економічних умов у галузі. Про це у журналі «Наше птахівництво» пише СЕО Avesterra Group Світлана Собіпан.
«Основним викликом стає собівартість, – зазначає вона. – Виробник одночасно залежить від вартості кормів, інкубаційного яйця, енергоносіїв, пального та логістики».
Різке зростання цін на дизельне пальне, збільшення вартості кормової бази та ветеринарних компонентів суттєво вплинули на економіку виробництва.
«У результаті формується така собівартість, яку не всі учасники ринку здатні витримати, – підкреслює Світлана Собіпан. – Саме тому сьогодні відбувається природний відбір: більш стійкими залишаються компанії, які мають масштаб, вертикальну інтеграцію та можливість контролювати ключові витрати. Менші виробники в цих умовах програють, адже витримати таке навантаження без достатнього ресурсу надзвичайно складно».
За її словами, вертикальна інтеграція стає не просто конкурентною перевагою, а умовою виживання. Власна переробка, більші обсяги виробництва та вищий рівень автоматизації дають змогу ефективніше контролювати собівартість і швидше адаптуватися до змін ринку.
Раніше ми писали, що диверсифікація бізнесу у птахівництві має бути осмисленою.