Музей водно-болотних угідь Шунде Юньлу (Китай).
У китайському місті Фошань, що швидко зростає, серед галасливих вулиць, височенних хмарочосів та гігантських промислових зон, розкинувся пишний «рай для чапель», де мешкає понад 25 тис. величних птахів. Це не просто заповідні водно-болотні угіддя, серед непрохідних чагарників є унікальний Музей, який отримав Премію на Всесвітньому фестивалі архітектури 2025 р. як «Кращу культурну будівлю року».
Природа у центрі уваги.
Наприкінці минулого року на церемонії вручення нагород Всесвітнього архітектурного фестивалю (WAF-2025) Музей водно-болотних угідь Шунде Юньлу (The Yunlu Wetland Museum) отримав єдину свого роду Премію – «Найкращу культурну будівлю року». У це важко повірити (з урахуванням того, що Піднебесна попереду всієї планети), але це перший випадок, коли китайський проект отримав Гран-прі в категорії «Завершені проекти: Культура». Особливу гордість викликає те, що премії WAF можна порівняти лише з «Оскаром», лише у світі архітектури.
Музей побудований серед водно-болотних угідь Шунде.
Цікавий факт: Будівництву найунікальнішого у всіх відношеннях комплексу передувала добра ініціатива Сянь Цюаньхуея, прозваного «Дядечком Птахом», який 26 років тому на околиці міста Фошань, що швидко зростає, у районі Шунде посадив бамбуковий ліс. Після десятиліття постійного відходу колись крихітний оазис, який активно оточували галасливі міські вулиці, небоскреби та промислові зони, перетворився на заповідник для рідкісних для цих місць чапель. Саме його турбота спонукала на те, щоб перетворити цей простір на Водно-болотний парк.
Мальовниче оточення.
Завдяки долі влади міста, яка підключила до процесу вчених, інженерів та архітекторів, пишний оазис скромних розмірів зріс у 13 разів і став місцем реалізації оглушливого архітектурного проекту. Він покликань був не просто показати відвідувачам природу, а й спонукати їх до сприйняття її динамічної неперервності та усвідомлення присутності людини як частини великої екосистеми, а також підвищити поінформованість відвідувачів про екосистему угідь та надати їм унікальну можливість поспостерігати за птицями.
Дизайн Музею руйнує звичний стереотип сприйняття будівель. | Фото: d5mag.com.
Велика кількість водойм.
Розробку проекту Музею водно-болотних угідь Шунде Юньлу довірили команді архстудії Link-Arc, заснованої Іченом Лу і що складається з креативних архітекторів, дизайнерів, містобудівників, які працюють на стику дисциплін, культур та масштабів у різних країнах світу. Саме вони змогли підкорити владу міста своєю просторовою концепцією, стриманістю, глибоким розумінням ідеї будівництва та екосистеми місцевості.
Пишний “рай для чапель”.
Щедре озеленення будівлі Музею.
Як пояснив Ічен Лу: «У такій середовищі, як Шунде, будь-який лишній жест був би помилкою. Серед заповідних угодій треба було створити тишу. Архітектура мала бути, причому бути невидимою». І їм це справді вдалося. На відміну від мегамузейних комплексів, популярних в останні десятиліття, в цьому проекті на чільне місце ставилося максимальне «розчинення» в ландшафті.
Бетон – головний будівельний матеріал.
“Парячі” бетонні обсяги.
Архітектори вирішили сховати будівлю, що складається із чотирьох вертикально розташованих бетонних труб квадратного перерізу. Якщо дивитися на Музей з «Острова Цаплі», то будівля «зникає» у пишному субтропічному лісі. Хоча з якого боку на нього не дивуйся, тільки пролітаючи над ним можна розглянути химерний архітектурний об’єкт, побудований так, щоб максимально мінімізувати його вплив на ґрунт та навколишню среду. Також він мав гармонійно співіснувати з буйною рослинністю, водними просторами та головними мешканцями місцевості – сірими чаплями (Egretta garzetta Linnaeus).
“Вікна-видошукачі” на різних рівнях Музею.
Різнорівневі оглядові майданчики.
Кожен із корпусів Музею повернутий в оптимальному напрямку для огляду відповідно до природних умов місцевості, утворюючи чотири зміщені «рамки». Таким чином, кожен із чотирьох ярусів пропонує різну перспективу: лісова підстилка чи водна гладь, стволи, кроні, верхівки дерев. Внутрішній же простір організований навколо вертикального трикутного атріуму, який є загальним оглядовим майданчиком, дозволяючи відвідувачам одночасно спостерігати за водоймами, лісом та птицями. «Вікна-видошукачі» на різних рівнях і в різних напрямках забезпечують чудові пейзажні картинки, при цьому дозволяють підглядати за життям птиц, не порушуючи їх звичний уклад.
Зони спостереження всередині Музею.
Насамкінець автори Novate.ru хотіли б відзначити, що при проектуванні Музею пріоритет віддавався не тільки візуальній гармонії з природою, а й враховувався вплив на навколишнє середовище. Архітектори докладно вивчили ділянку, щоб мінімізувати площу забудови та зберегти 560 дерев, що росли на ділянці. При цьому монолітні сегменти структури будівлі виготовлялися на виробництві, що є важливим для заповідних зон.
Продовжуючи тему «невидимих будівель» пропонуємо заглянути до Угорського музею природної історії, який фахівці BIG у Великому лісі замаскували під мальовничий пагорб.
А це відео нашого каналу зацікавить любителів зброї: